Понедельник, 05 Декабрь 2016, 06:30
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 18
Гостей: 18
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 7 клас Добавить сочинение

Чарівне царство сновидінь (твір-оповідання)

Я дуже добре пам’ятаю власні сни. Часто вони бувають настільки яскравими й емоційними, що я кілька годин ходжу під враженням. Бабуся каже, що сни є відображенням внутрішнього світу людини. Утім, ніхто не знає і ніколи не дізна­ється, звідки і як приходять до нас сни.

Я знаю, що існує легенда про Піщаного Чоловічка, здається, вона поширена у країнах Північної Америки. Піщаний Чоловічок дарує людям сни — це такий дух, що приходить вночі до сплячого і сипле на нього чарівний пісок, з якого і наро­джується сон... У нас подібної легенди немає, але хіба від того сни стають менш чарівними й захоплюючими?

Одного разу уві сні я прокинувся посеред власної кімнати. Тобто це мені на­снилося, що я прокидаюся... Усе було, як звичайно, тільки посеред стіни ви­дно було дивні двері, яких насправді немає. Двері були немов із фільму — важкі, дерев’яні, з кованими оздобами та великими ручками. Звісно, вони одразу при­вернули мою увагу. Я щосили штовхнув їх — і побачив величезне поле. Зелені трави, неймовірний запах літнього ранку, сонце, багато-багато сонця — світло не тільки затопило весь навколишній пейзаж, а й проникло всередину мене. Одне слово, це було відчуття справжнього щастя. Поле і безкрає синє небо — оце й усе, що я бачив навколо. Раптом я побачив посеред неба величезного білого птаха, крила його були значно більші, ніж у звичайних птахів, а пір’я, довге, мов у пав- лінів, розвівалося на вітрі. Птах був такого сліпучого білого кольору, що боляче було дивитися! Але мені так хотілося роздивитися його зблизька... Тоді я подумав уголос: «От якби його побачити зблизька!» І не встиг я так подумати, як злетів. У повітрі я швидко наздогнав дивну істоту. Ми летіли поруч, і птах, здається, був радий мені... Я заговорив до нього, а він відповів людським голосом: «Щоб гово­рити зі мною, ти маєш дати мені ім’я!» Я замислився і замовк. Почуття польоту тривало ще деякий час, а потім я раптом прокинувся.

Я розповів свій сон бабусі, вона сказала, що це дуже гарний сон. Я не знаю, з чим це пов’язано, але мені дуже-дуже щастило після цього сну. Проте мені не давало спо­кою сказане птахом. Яке ж у нього ім’я? Увечері я намалював птаха — такого, яким бачив уві сні. Я довго дивився на свій малюнок, а потім впевнено підписав унизу — Мрія. Птаха звуть Мрією! Щоб звертатися до мрії, бути ближчим до неї, треба дати ш ім’я — тобто уявити її, сформулювати для себе, обдумати. Усе зійшлося.

На жаль, мені більше не снився Птах-Мріїї, але я сподіваюся побачитися з ним у реальному житті, тобто втілити свої мрії... Чарівне царство сновидінь ховає стільки загадок, стільки пригод та цікавих місць. Сни все ще лишаються найбіль­шою загадкою для мене, але й приносять неабияку насолоду. Колись, можливо, я навчуся розуміти та пояснювати сни, як це робить моя бабуся, поки що ж я про­сто насолоджуюся своїми мандрами цим чарівним царством.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 7 клас | Добавил: 00dima (16 Май 2016) | Просмотров: 36 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016