Суббота, 03 Декабрь 2016, 21:45
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 23
Гостей: 23
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 7 клас Добавить сочинение

Що споріднює твори «Вересовий трунок» Р. Стівенсона і «Альпухара» А. Міцкевича?

У житті кожної людини настає така мить, коли необхідно мобілізувати всі зу­силля — і духовні, і фізичні — на виконання головної мети свого життя. Така головна мета стояла і перед героями балад «Вересовий трунок» Р. Стівенсона і «Альпухара» А. Міцкевича. Ці герої жертвують собою заради істини. Якщо у Стівенсона такою людиною стає простий бровар, то у Міцкевича — король мав­рів. Але об’єднують як простого бровара, так і знатного вельможу, такі якості, як

 

прагнення свободи, справедливості, вірності своєму народові, ненависті до поне­волювачів.

Піддані короля маврів зазнали поразки у нерівнім бою з іспанцями в мальов­ничій місцевості з поетичною назвою Альпухара. Гіркої поразки зазнали і пікти. Якщо у маврів залишився живим їхній ватажок, то у піктів — старий бровар і його малолітній син. Ці люди — бровар і його син — берегли таємницю свого народу — вони знали секрет приготування вересового трунку. Ворог піктів, володар шот­ландський, за будь-яку ціну хотів вивідати секрет приготування напою, трунку, що «за мед солодший, міцніший, аніж вино». Землі Шотландії потопали у вересу, вони здавались вогняно-червоними, коли розквітав цей дивовижний кущ. І, зна­ючи таємницю піктів, можна було приготувати у необмеженій кількості вересовий трунок і прославити своє ім’я на весь світ. Тому шотландський володар готовий був обіцяти старому пікту життя в обмін за цінну для короля інформацію. Отже, у старого пікта був вибір — залишитися живим самому і врятувати життя сину, «хлопцю отрочих літ», — або померти.

Такий вибір — залишитися живим або померти — був і в короля маврів. Коли його військо було розбите, він під стрілами ворогів утік і тим самим врятував своє життя. Потім король маврів з’явився у стані переможців, які бенкетували, і запро­понував їм стати їхнім вірним спільником, служити їм молодшим братом. Вороги з радістю прийняли пропозицію Альманзора, за що і поплатилися життям.

За тих часів і в переможців, і у тих, хто зазнав поразки, був спільний ворог — страшенна хвороба — чума, від якої рідко кому вдавалося врятуватися. Альманзор утік з поля бою, навмисно заразився чумою і, повернувшись у стан ворога, заразив своїх супротивників. Загинув і Альманзор, і ті, хто святкував перемогу над маврами.

І в баладі Стівенсона залишається живим старий пікт, але при цьому його становище трагічніше, ніж у короля маврів. Він прийняв жахливе рішення щодо долі свого сина. Він удав, що готовий розкрити секрет приготування вересового трунку, але за такої умови: «Зв’яжіть його міцно, владарю, і киньте в кипучі нур- ти», — батько віддавав на заклання власну дитину. Володар шотландський дуже здивувався проханню броваря, але виконав його і тільки тоді зрозумів, що тим самим зазнав поразки: адже син пікта, злякавшись смерті, міг видати тайну. По­жертвувавши життям сина, старий пікт вже не тримався за власне життя. Так за­гинули останні пікти. Легенда про їхній чудодійний напій дійшла до нашого часу.

Герої обох балад виконали головну мету свого життя — вони не скорились во­рогові, бо були справжніми синами свого народу.

Р. Стівенсон і А. Міцкевич показали, що самовіддана любов до свого народу і батьківщини властива людям незалежно від кольору шкіри, соціального стану, звання, матеріального достатку.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 7 клас | Добавил: 00dima (16 Май 2016) | Просмотров: 98 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016