Среда, 07 Декабрь 2016, 10:40
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 42
Гостей: 42
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 7 клас Добавить сочинение

Остап Бульба - зразок мужності і безстрашшя

Повість М. В. Гоголя переносить читача у ті далекі часи, коли український на­род вів невпинну боротьбу за свою незалежність, за щастя, за право жити вільно: виховувати дітей, вирощувати хліб. Але всі чоловіки вважали, що саме вони ма­ють принести мир і радість у свої оселі, а тому змалку привчали синів, що їхня доля — обороняти, захищати свою землю від ворогів.

Так думав і старий козак Тарас Бульба, виховуючи своїх синів. Тільки Січ може допомогти стати справжнім воїном, і тому вирішує він, що повезе Остапа і Андрія туди, де народжуються герої, які б’ють ляхів, захищають слабкого, де гар­тується воля.

Коли спостерігав старий полковник за своїми синами у Запорозькій Січі, ба­чив, що обидва сини були гідними воїнами. Особливо пильно придивлявся Тарас до Остапа, старшого сина. «Остапу, здавалося, на роду був написаний бойовий шлях і важке знання вершити ратні справи...» Так, Остап спершу замислювався, вимірював свої сили, щоб потім влучити у ворога. «Міцністю дихало його тіто, і лицарські його якості вже придбали широку силу лева». І радів Тарас, що Остап ще й батька за пояс заткне. І козаки відчували, що Остап не тільки хоробрий, мужній воїн, а й справжній козак. Дізналися уманці, що курінного отамана їхньо­го Бородатого вже немає серед живих, і одностайно вирішили: краще за Остапа Бульбенка не знайти у курені. Остап бачив, як хорунжий налетів на Бородатого, як ударив його шаблею й відсік голову козаку. Кинувся Остап, мов яструб, на хо­рунжого і одразу накинув йому на шию мотузку.

Сміливий, рішучий Остап знав, що тітьки сила духу, мужність його війська допоможуть подолати ляхів. Але сили були нерівні. Скільки товаришів полягло! Каже Остап батькові, коли той покарав зрадника — сина свого Андрія: «...стоять козаки, не хочуть вмирати, не побачивши тебе в очі; хочуть, щоб подивився ти на них перед смертною годиною!» Це була остання розмова батька із сином. Не встиг­ли вони виїхати з лісу — між дерев з’явилися вершники із шаблями та списами.

На Остапа раптом наскочило шестеро, але не в добру годину. З одного полеті­ла голова, другий перевернувся, відступивши. Третього дістав Остап списом... Ба­чить Тарас, як б’ється його син, і сам шалено відбивається, сипе гостинці тому й іншому на голову, а сам усе дивиться вперед на Остапа. Бачить, що майже вось­меро б’ються з сином. Але вже один з ляхів накинув на шию Остапу аркан — пов’язали Остапа...

Усіх, кого взяли ляхи у полон, мали стратити. На площі мала відбутися страш­на подія. І ось з’явилися смертники. Серед них ішов Остап. На лобному місці «йому першому довелося випити цю важку чашу». Яким ми його бачимо? Це муж­ня людина і така молода, щоб прийняти смерть, «...нехай ніхто не почує від нас жодного слова, нехай нечестиві не побачать, як мучиться християнин!» — сказав чітко і голосно молодий козак.

Остап, наче велетень, зносив всі знущання. Жодного крику або стогону не почули від нього. Але вже коли і його сили покинули, «повів він очами навколо себе: Боже, все невідомі, чужі обличчя! Хоч би хто-небудь з близьких був присут­нім при його смерті... і вигукнув у душевній немочі: «Батько! Де ти? Чи ти чуєш?» І почув у відповідь: «Чую!..»

Загинув козак, але не скорився ворогові. Ім’я його назавжди поєдналося з таки­ми словами, як мужність, сила духу, непримиренність і палка любов до своєї землі.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 7 клас | Добавил: 00dima (17 Октябрь 2016) | Просмотров: 26 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016