Вторник, 22 Август 2017, 11:20
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 7 клас Добавить сочинение

Спогади про рідний край у поезії Т. Шевченка «Сонце заходить, гори чорніють...»

Вірш «Сонце заходить, гори чорніють» написаний у 1847 році на заслан­ні, в Орській фортеці. Як і в багатьох інших своїх поезіях, Т. Шевченко у цьо­му вірші передав особисті настрої і почуття, викликані важкими умовами життя і розлукою з рідним краєм.

Картиною степового вечора починається поезія. З заходом сонця все в при­роді відпочиває, після напруженої праці можуть перепочити і люди. Цю карти­ну спостерігає ліричний герой, знаходячись далеко від рідного краю. В його уяві виникає український вечір. Природа казахського краю ніби зливається з рідним українським пейзажем:

Сонце заходить, гори чорніють.

Пташечка тихне, поле німіє.

Радіють люде, що одпочинуть,

А я дивлюся... і серцем лину В темний садочок на Україну.

Дві картини об’єднує зоря. Звертаючись до неї, ліричний герой переносить­ся на Україну. В нього з’являється почуття туги за рідним краєм, за коханою ді­вчиною. Він замислюється над тим, чи зійшла зоря на Україні і чи шукають її карі очі, чи забувають.

Коли забули, бодай заснули.

Про мою доленьку щоб і не чули, —

цими словами передаються переживання і почуття самого Шевченка. Він дум­кою, серцем своїм лине на рідну Україну. Згадки про неї і втишують його ду­шевні болі, і навівають смуток.

А я дивлюся... і серцем лину В темний садочок на Україну.

Лину я, лину, думку гадаю,

І ніби серце одпочиває.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 7 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 18 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017