Четверг, 14 Декабрь 2017, 00:39
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 17
Гостей: 17
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 7 клас Добавить сочинение

Побут і звичаї запорожців у повісті М. Гоголя «Тарас Бульба»

Романтика козацького побуту і звичаїв знайшла своє відображення у повісті М. Гоголя «Тарас Бульба». За словами В. Бєлінського, Гоголь у повісті «вичер­пав усе життя історичної Малоросії і у дивному художньому творінні назавжди відтворив її духовний образ». «Тарас Бульба» — частина книги «Миргород», до якої також увійшли «Старосвітські поміщики» (опис старовинного поміщиць­кого життя), «Вій» (фантастична історія) та «Повість про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» (побут та звичаї суддівства). У збірці «Миргород», як у дзеркалі, відбито давнє українське життя з його ідеалами і не­гараздами.

У повісті «Тарас Бульба» Гоголь виразив ідеал козацького життя, народне прагнення до національної і соціальної волі. Він називає козацтво неабияким явищем руської сили, яке вийшло з народу під вогнем біди. Змальовуючи Запо­рожжя і життя козаків на Січі, Гоголь описує жорстокий чоловічий побут коза­цтва, славного воїнства. Він не ідеалізує грізні козацькі поселення і куріні, які виникли як оборона перед загальним лихом.

Гоголь зображує побут як реєстрових, так і «охочекомонних» козаків, які збиралися до війська, коли їх кликали «здобувати козацької слави». Не пов’язані один з одним козаки могли за вісім днів зібрати таке військо, яке не міг зібрати польський король через рекрутські набори. Після походу козаки знову ставали тими, ким були, — рибалили, варили пиво, торгували чи працювали на землі. «Не було роботи, якої б не знав козак», — стверджує Гоголь. Змайструвати воза, наробити пороху, справити ковальську або слюсарну роботу — все це було для козаків знайомими справами. Вміли козаки і відпочивати: гуляли, пили так, «як може один тільки руський».

За повістю Гоголя можна вивчати історію козацьких імен, яких письменник наводить дуже багато: Печериця, Козолуп, Долото, Кирдяга, Густий, Ремінь, Підсишок, Бородавка, Колопер, Шило, Метелиця, Закрутигуба, Вертихвіст, Ку- кубенко. Покотиполе, Писаренки, Вовтузенки. Найвища хвала їм з вуст Бульби звучить так: «Добрі були козаки!»

За розповіддю Гоголя Січ являла собою нескінченний бенкет, бал, який вже почався і ніяк не міг закінчитися. Але бенкет не був натовпом п’яниць, у ньому Гоголь знаходить щось чарівне, таку волю і товариськість, яких більше ніде не було. Усі козаки молилися у одній церкві за одну віру і готові були захищати Січ до останньої краплі крові. Першою честю для козака вважалося захистити това­риство, тому допомога полоненим козакам вважалася обов’язковою.

Січ складалася з шістдесяти куренів. Уся влада була зосереджена у кошово­го отамана, якого називали батьком. У його руках були гроші, одяг, харчі. Він керував життям у куренях, навіть бійками з іншими куренями. У Січі — козаць­кій республіці, жорстоко каралися зрада, шахрайство, крадіжка. Тих, хто зави­нив, прив’язували до стовпа і клали біля нього кийок, щоб усякий, хто прохо­див повз, міг покарати порушника. Вбивць чекала найстрашніша кара: вбивцю живцем закопували у землю разом з убитим.

Усі посади на Січі були виборними. Вибравши нового отамана, козаки бра­ли у руки землю, сипали її на голову новообраного на знак його непорушного зв’язку з рідною землею і поколіннями козаків.

Про найкращі чесноти козака розповідає Гоголь, описуючи смерть козака Кукубенка. «Ти не згадав товариства, безчесної справи не зробив, людини у біді не кинув, захищав і зберігав мою церкву», — ніби проказує Христос. Вони і сьо­годні є найважливішими для українця.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 7 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 51 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017