Четверг, 19 Октябрь 2017, 23:53
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 14
Гостей: 14
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 7 клас Добавить сочинение

Жипя та творча доля Генріха Гайне

Дюссельдорф на Рейні, у родині купця.

2.     Освіта Г. Гайне. (Навчання у французькому ліцеї, в торговельній школі; ви5шка у дядька-банкіра Соломона Гайне в Гамбурзі; навчання в універ­ситетах Бонна, Геттінгена, Берліна юридичних наук.)

3.     Потяг до літератури з дитинства. (В дитинстві улюбленими авторами були Д. Свіфт, Ф. Шіллер, М. де Сервантес, у роки навчання в універси­теті — Д. Байрон, Й. В. Гете.)

4.     Початок літературної творчості. (Перші вірші написані в Гамбурзі під впливом юнацького кохання. 1821 року в Берліні вийшла перша збірка віршів.)

5.     «Книга пісень». (1827 року вийшла збірка «Книга пісень» — плід десяти­річної роботи поета. Складається з п’яти циклів: «Страждання юності», «Ліричне інтермецо», «Знов на Батьківщині», два цикли «Північне море», а також сюди входять вірші, що є прологом до прозового твору «Подорож на Гарц».)

6.     Марні надії на літературну працю в Німеччині. (Кілька років безплідних клопотів, пов’язаних із пощуками місця служби, постійні цензурні забо­рони, переслідування церкви, образи та приниження у зв’язку з його по­ходженням.)

II.     Життя та творчість Г. Гайне в еміграції (1831—1856 роки).

1. Причини еміграції. (Пощтовхом до еміграції була звістка про Липневу революцію у Франції, яка вселяла надію на справедливість. «Це були со­нячні промені, загорнуті в газетний папір», — говорив поет.)

Участь у літературно-громадських подіях. (Розчарування через перебіг подій революції. Широке коло друзів-митців: О. Бальзак, Жорж Санд, П. Ж. Беранже, О. Дюма, Г. К. Андерсен, Ф. Шопен, Ф. Ліст, Г. Берліоз. Вірші Гайне перекладаються французькою мовою й широко друкуються, у Франції поет стає так само знаменитим, як і в Німеччині.)

Пристрасні виступи Гайне на захист німецької культури. (В той час Ні­меччина сприймалася європейцями як країна з провінційною культ}фою. У своїх працях «До історії релігії і філософії в Німеччині», «Романтич­на школа» Гайне показує самобутній характер мистецтва, філософії, лі­тератури Німеччини, малює яскраві портрети Лютера, Канта, Лессінґа, Гете, Шіллера, Гофмана. Ці виступи поета на захист німецької культури, витримані в дусі просвітницького вільнодумства, викриття б}фжуазно- го ладу й монархії, налаштували проти нього офіційну владу Німеччини: нові книги поета заборонили.)

Поетична збірка «Нові поезії» (1844). (До неї увійшли любовна лірика першого французького десятиріччя, політично забарвлені «Сучасні вір­ші». Одна з кращих поезій цього розділу — «Сілезькі ткачі» — відгук Гай­не на повстання ткачів в Німеччині 1844 року. У ній поет висловив спів­чуття людям, доведеним до відчаю злиденним життям:

Прокляття отчизні, де гнуться раби,

Отчизні насильства, країні ганьби,

Де хутко гниють, опадають квітки,

Де сморід і гниль, де ростуть черв’яки...

у вірші «Доктрина» поет визначав сенс свого життя як постійний рух упе­ред. У віршах «Просвітлення», «Посередництво», «Обіцянка» Гайне висмі­ював німецького обивателя — Міхеля — за його довготерпіння й боягузтво. У віршах цієї збірки відображена доля поета-вигнанця, який душею прагне щастя для своєї Батьківщини і засобами сатири бореться за її майбутнє.) «Німеччина. Зимова казка» (1844) — вершина політичної поезії. (Напри­кінці 1843 року Гайне здійснив поїздку до Німеччини, в результаті якої виникла блискуча лірико-сатирична поема, що змальовує враження поета під час мандрівки. Кожний розділ твору присвячений зупинці в якому- небудь місті. Поет висміяв убозтво німецького життя, яке болісно врази­ло його після тринадцятирічної вимушеної відсутності:

Той самий дубовий народ-педант.

Прямі кути й сьогодні У кожному русі, і всі з лиця Бундючні, тупі й холодні.

Поема відразу ж була заборонена в багатьох державах.)

Роки тяжкої хвороби. (1845 року здоров’я Гайне різко погіршилося, по­чався прогресивний параліч, який прикував його до ліжка. «Матрацний період», — охрестив його поет. Гідна поваги працездатність поета протя­гом важких восьми років хвороби: були продиктовані прозові твори «Бо­гиня Діана», «Боги у вигнанні», збірка віршів «Романцеро».)

«Романцеро» — остання збірка Гайне. (Туга за батьківщиною — основ­ний мотив збірки. Подумки поет мандрує на Схід («Адар»), в античну чи біблійну старовину («Бог Аполлон», «Цар Давид»), його приваблюють лицарські часи («Розель та Мелісандра»), німецька та англійська історія («Валькірії», «Король Річард»).)

17 лютого 1856 року Гайне помер і був похований на Монмартському цвинтарі в Парижі.

III.     Значення творчості Генріха Гайне. (Творча спадщина Г. Гайне — це живий літопис першої половини XIX століття з усіма його радощами і смутком, шу­каннями й помилками. Він був і тонким ліриком, і блискучим майстром ху­дожньої прози, і публіцистом-сатириком. Гайне називав себе останнім по­етом романтизму і першим поетом нового реалістичного напряму.)

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 7 клас | Добавил: 00dima (03 Октябрь 2017) | Просмотров: 18 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017