Четверг, 19 Октябрь 2017, 23:53
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 14
Гостей: 14
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 7 клас Добавить сочинение

СВІТ людей очима тварини (за твором Дж. Лондона «Біле Ікло»)

Про життя в суворих умовах Півночі американський письменник Дж. Лон­дон (1876—1916) знав із власного досвіду. У його гостросюжетних новелах яскра­во описані дружба й відвага, безкорисливість і вірність, ставлення людини до
природи, до тварин. В багатьох творах Дж. Лондона героями були саме тварини, найчастіше собаки — вірні друзі людини в умовах Півночі.

Героєм повісті «Біле Ікло» був син вовка й напівсобаки. В творі яскраво зо­бражено його життя, бачеїшя навколишнього світу, людських стосунків.

Знайомство вовчука зі світом людей почалося в його рідному лісі, коли він побачив дивних істот, що «мовчки сиділи на задніх лапах». То були пер­ші люди, яких він зустрів на своєму віку. Вовчук інстинктивно відчув у лю­дині «живу істоту, що виборола собі владу над інщими тваринами Пустелі». Маленький звір, відчувщи «страх і повагу, породжені цілими віками бороть­би, досвідом багатьох поколінь», підкорився людині. Від людей він дістав ім’я Біле Ікло.

Все було дивовижним у світі людей. Вони «не кусалися й не дряпалися, як інщі звірі». «Вони підкоряли собі те, що рухалось, і примущували рухатись те, що було нерухоме». «Вони були творці вогню! Вони були боги!»

Поступово Біле Ікло звик до світу людей, дізнався, що таке вогонь, навчив­ся жити серед собак. Підкоряючись волі перщого свого бога, чоловіка на ім’я Сивий Бобер, вовчук разом із інщими собаками бігав в упряжці. Сивий Бобер цінував Біле Ікло: «дужчого запряжного собаки ніколи ще не було і ватажок із нього знаменитий».

Та інщий бог на ім’я Красень Сміт захотів придбати цього надзвичайного со­баку собі. Біле Ікло відразу ж незлюбив цього чоловіка. «Щось невиразне, чого не збагнути ані розумом, ані чуттям, підказувало Білому Іклу, що цей чоловік може принести тільки біду й страждання, що він лихий і що через те треба його тільки ненавидіти».

Біле Ікло не любив Сивого Бобра, свого перщого бога, але «навіть проти його волі, наражаючись на його гнів, був йому вірний. Сивий Бобер же, хоча й був від природи людиною незлою, все ж таки зрадив свого собаку, продав його Красеню Сміту, який привчив Сивого Бобра до віскі.

Ставщи власністю напівбожевільної озвірілої людини. Біле Ікло потрапив до царства ненависті. «Він став ворогом геть усьому», «сліпо й безглуздо ненавидів цілий світ». Його богові цього тільки й було потрібно. Він влащтовував собачі бої, під час яких Біле Ікло завжди виходив переможцем. Для вовка бій був єди­ним способом «проявити свою життєву снагу».

Красень Сміт був жорстоким, як і всі боягузи. «Але йому не судилося па­нувати над ближніми своїми, тому він панував над слабщими створіннями й мстився їм за своє життя». Під час собачих боїв він «упивався насолодою, не зводячи очей з Білого Ікла, що розправлявся з чужим собакою». До того ж Кра­сень Сміт мав неабиякі грощі, демонструючи «вовка-бійця».

Біле Ікло перемагав всіх: собак, вовків, навіть рись, — аж доки йому не дове­лося битися з бульдогом Черокі. Цей бій міг би стати останнім для Білого Ікла, якби несподівано не з’явився в його житті третій бог — Бідон Скотт.

Біле Ікло за все своє життя не зустрічав ще таких людей. Він не міг збагну­ти, чому цей бог не карає його, чому розмовляє з ним так лагідно. «Попри весь свій гіркий досвід стосунків із людьми. Біле Ікло раптом пройнявся відчуттям безпеки».

Для Білого Ікла почалося нове життя, сповнене довіри. Завдяки терплячій любові Бідона Скотта Біле Ікло «поволі знаходив сам себе». На любов він відпо­відав любов’ю та вірністю. Людина і вовк пройнялися взаємним почуттям один до одного. Людина відкрила для вовка світ добра. Біде Ікло почав відчувати дику, трепетну радість поруч зі своїм хазяїном, і «незрозумідий голод», «порож­неча всередині» гнітили його, коли бога не було поруч. А коли Бідону Скотту довелося на деякий час поїхати з дому. Біде Ікло навіть захворів і одужав тіль­ки після його повернення. Бідон Скотт став для Бідого Ікла богом любові, яс­ним і променистим, «що при ньому природа Білого Ікла розбуяла, мов той цвіт на сонці».

Вовк вірно охороняв дім свого бога. Однієї ночі в смертельному поєдинку злодій скалічив його. Лікар сказав, що у Білого Ікла всього один щанс на десять тисяч. Вдячні люди оточили Спасенного Вовка такою турботою і любов’ю, що він виграв цей щанс.

У повісті Джек Лондон розповів про віковічну боротьбу добра та зла, про те, що найбільша сила в світі — любов, яка зігріває все живе на землі.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 7 клас | Добавил: 00dima (03 Октябрь 2017) | Просмотров: 19 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017