Среда, 13 Декабрь 2017, 03:41
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 4
Гостей: 4
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 7 клас Добавить сочинение

Життя та творча доля поета Сергія Есеніна

Сергей Есенин не столько человек, сколько орган, созданньїй природой исключительно для поззии...

Максим Горький

Російську поезію XX століття неможливо уявити без віршів Сергія Єсеніна. До вершин поезії поет піднявся з глибин народного життя. З юності в його сер­це запала Росія, її сумні та розлогі пісні, бунтарський разінський дух та кандаль- ний сибірський брязкіт, церковний благовіст і сільська тиша, веселий дівочий сміх та горе матерів, що втратили своїх синів на війні. І пізніше все це знайшло своє відображення у віршах Єсеніна.

Сергій Єсенін народився 21 вересня (З жовтня) 1895 року в с. Константи- ново Рязанської губернії в селянській сім’ї. Коли хлопчику було два роки, мати довірила його виховання своїм батькам. Дідусь з бабусею дуже любили сво­го онука. Дід майбутнього поета, знавець церковних книг, мріяв бачити Сергія освіченою людиною. Після закінчення чотирикласного сільського училища Єсе­нін здобував освіту у церковно-вчительській школі в селі Спас-Клепики. Пізні­ше поет навчався півтора року в народному Університеті Шанявського у Москві. Бабуся поета змогла розкрити онукові красу народної поезії, знайомство з якою спонукало його до написання перших віршів.

За словами Єсеніна, писати вірші він почав років із дев’яти, а свідому твор­чість поет почав у 16—17-річному віці. 1916 року вийшла перша його збірка «Радуница». Провідними темами цієї збірки були природа — людина — Бать­ківщина. У перших віршах Єсенін наслідував Кольцова, Нікітіна, Надсона. Але в першій же збірці були цілком оригінальні вірші: «Проходили калеки деревни­ми», «Сьіплет черемуха снегом», «Вьіткался на озере альїй цвет зари». Серед по- етів-С5шасникв він найбільше цінував Блока, Бєлого, Клюєва. Першим поетом, з яким зустрівся молодий Єсенін в Петерб}фзі 1915 року, був Блок. «Стихи све- жие, чистьіе, голосистьіе, многословньїе», — такий відгук дав О. Блок на вірші Єсеніна після їх першої зустрічі. За кілька тижнів перебування в столиці моло­дий поет став знаменитим. Про нього заговорили як про диво.

Пошуки нових творчих шляхів привели Єсеніна 1919 року до імажиністів. Ці поети декларували самоцінність слова-образа, не пов’язаного з реальністю. Єсе­нін займав особливу позицію, оскільки утверджував необхідність зв’язку поезії з образністю російської мови та стихією народної творчості. 1925 року в авто­біографії поет писав, що ця формальна школа, не маючи під собою ґрунту, від­мерла сама по собі.

Найголовніша тема поезії Єсеніна — оспівування Батьківщини. За своє ко­ротке життя поет подорожував Радянським Єоюзом і країнами світу. Він по­бував у Криму, на Кавказі, на Соловках, у Німеччині, Франції, Італії, Канаді, СІЛА. Після цих подорожей він відчув ще бідьшу любов до Росії, свій нероз­ривний зв’язок із нею. Темі Батьківщини в різні роки присвячені твори: «Русь» (1915), «Гой тьі, Русь, моя родная» (1915), «О Русь, взмахни крьілами» (1917), «Русь советская» (1924), «Єпит ковьіль. Равнина дорогая...» (1925).

Надзвичайно ліричні, глибокі вірші присвятив Єсенін темі кохання: «За- метался пожар голубой», «Листья падают, листья падают», «Собаке Качалова», цикл «Персидские мотивьі» та інші. Вони розповідають про світлу та чисту піс­ню кохання, що зароджувалась в ніжному серці поета.

Душею поезії Єсеніна була природа, без неї його вірші втратили б свою не­повторність і красу. Шанувальникам таланту поета нескінченно дорогі та близь­кі і зеленокоса єсенінська берізка — улюблений образ поета, і старий клен на одній нозі, пильнуючий голубу Русь, і квіти, що низько схилили весняного ве­чора до поета свої голівки. А якими проникливими словами написані вірші про чотириногих друзів: «Пісня про собаку», «Корова», «Лисиця»!

Поезії Єсеніна притаманна філософська глибина, гармонія почуття і думки. Достатньо згадати хоча б такі його вірші: «Отговорила роща золотая», «Возвра- щение на родину», «Не жалею, не зову, не плачу».

С.  Єсенін прожив всього ЗО років. Були в його житті і протиріччя, і помил­ки. В останні роки він хотів змінити життя на краще, порвати з богемою, по­вністю віддатися творчості. Та не судилося. В ніч з 27 на 28 грудня 1925 року в ленінградському готелі «Англітер» обірвалося життя С. Єсеніна. Та його вірші, за словами поета М. Тихонова, не можуть постаріти, бо в них тече «вічно моло­да кров вічно живої поезії».

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 7 клас | Добавил: 00dima (03 Октябрь 2017) | Просмотров: 37 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017