Пятница, 17 Ноябрь 2017, 19:42
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 31
Гостей: 31
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Мої улюблені танки Такубоку

Ісікава Такубоку — один з найпопулярніших поетів Японії. Його танки відкри­ли нову епоху в створенні цієї давньої форми японської поезії.

Танка завжди створює якесь одне цілісне враження, яке тягне за собою ланцю­жок асоціацій. Так поет включає у процес співтворчості читача, оскільки поезія завжди розраховує на емоційне відлуння. Чи не найвідоміша танка Такубоку ви­кликає безліч асоціацій:

У Східному морі, на острівці, на прибережнім білім піску, я, не втираючи сліз, бавлюся з крабеням.

(переклад Г. Туркова)

Це й роздуми про вічність, захват перед різноманітністю і величчю життя, і роздуми про його швидкоплинність. Не випадково збірка, до якої увійшов цей вірш, названа «Жменя піску». Здається, то наше життя просипається крізь пальці, немов пісок. І що таке пісок? Може, то і є слід мільйонів життів. Що ж таке людина? Піпщнка на долоні Всесвіту? Може, тому Такубоку написав танку:

Сльоза, упавши на пісок, всотала в себе тисячу піщинок.

Яка вона важка, ця намистина — моя сльоза!

(переклад Г. Туркова)

Увесь трагізм життя, уся печаль минущості буття у віршах Такубоку набувають оптимістичного забарвлення. Бо життя — великий дар:

Разів сто ієрогліф «велике» я написав на піску і, геть відкинувши думку про смерть, вернувся додому.

Поезія Такубоку дуже людяна, вона про те, що оточує нас щодня. Вона ніби чудовий метелик, що довірливо спускається на руку того, хто вміє цінувати красу. Ісікава Такубоку створив реалістичні танки, у яких знайшлося місце і для картин побутових, змальованих іронічно, і для картин ліричних, де в гармонії людина й природа. «Людина — це зерно вічності», — писав Ісікава Такубоку. Тому й зробив центром танка саме людину з її болями й радощами. Він умів співчувати й розумі­ти всіх, бо:

Сумна того доля.

Хто світу не бачить, а знає Тільки себе.

(переклад М. Федоришина)

Здається, геній цього поета в тому, що він зумів у слова вдихнути думку, почуття, людську душу. Він боявся даремних слів, порожніх слів:

—    Задля такої дрібниці вмерти?

—    Задля такої дрібниці жити?

Годі, годі даремних слів!

(переклад М. Федоришина)

Далеко від нас десь є країна Японія з дивними для нас звичаями й побутом. Та, прочитавши вірші Ісікава Такубоку, чомусь думаєш, що людина — то завжди людина, коли вона здатна мислити, відчувати. І це допоміг зрозуміти великий японський поет Ісікава Такубоку.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (08 Ноябрь 2017) | Просмотров: 15 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017