Пятница, 09 Декабрь 2016, 15:32
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 24
Гостей: 24
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Засоби комічного у п’єсі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»

Іван Карпенко-Карий остаточно утвердив жанр сатиричної комедії в україн­ській літературі. Драматуріг використовував багато засобів комедійності. Та най- відчутнішими є гумор, іронія, сатира.

Читач сміється, коли Роман навмисно розриває рукав, щоб якусь хвилинку побути з Мотрею, або коли він, замість Мотрі, поцілував Гершка. Це доброзич­ливий, веселий, легкий сміх. '

Ми співчуваємо Савці, коли він розповідає про те, як ходив на роздоріжжя кликати Гната безп’ятого. Зовсім інший характер сміху застосовує автор, коли описує сцену зустрічі Герасима з Невідомим. Смішно, що фабрику, яка випускає фальшиві гроші, називають «почтєнною фірмою». Смішно, що Невідомий приніс справжні гроші і ніякої небезпеки немає, але він навмисне підкреслює конспіра­тивний характер зустрічі: таємничо озирається, виглядає у вікна. У світлі автор­ської іронії ми сприймаємо поведінку Герасима, який не може відрізнити фаль­шиві гроші від справжніх.

Викривальний характер сміху звучить у багатьох епізодах комедії «Сто тисяч». Роман з гумором розповідає/про весілля сестри. Читач його розповідь сприймає із присмаком гіркоти: подія, що мала бути радісною, святковою, перетворюється на огидну бійку між родичами. Через виразні деталі — «батькові два зуби вибили» і подібне — автор і викликає осуд того аморального принципу, який так безсові­сно проповідує Герасим: обіцянка-цяцянка.

Особливої ваги у творі набувають і мовні характеристики. Так, Калитка бід­кається, що наймити лінуються, ухиляються від роботи, «тілько й думають: їсти і спать — і жеруть, і жеруть, як з немочі, а сплять, як мертві». Смішними й аб­сурдними стають дорікання Герасима, що наймити не розуміють його інтересів, не співчувають, залишаються байдужими до його бажання «земельки прикупити».

Герасим Калитка прагне мати багато землі, заради цього не гребує нічим — ні шахрайством, ні здирством, ні лихварством. Духовно убогий, морально нікчем­ний, він проявляє деспотизм, зажерливість, скупість. Убогість духу так і не зро­била калитку багатим.

У творі автор, ніби сміючись, а проте серйозно попереджає про небезпеку брудних грошей, які калічать душу, руйнують споконвічне уявлення про добро і зло, спотворюють моральні основи, від яких залежить здоров’я нації.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (15 Май 2016) | Просмотров: 44 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016