Четверг, 08 Декабрь 2016, 11:48
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 37
Гостей: 37
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Розвінчання псевдопатріотизму у поезії В. Самійленка «На печі»

Запитайте будь-кого, що таке патріотизм, і вам кожен скаже, що це любов до Батьківщини, відданість своєму народові, готовність заради них на жертви. Це і готовність підкорити свої інтереси інтересам суспільства. Патріотизм відзначаєть­ся більшістю авторів як одне з найглибших громадянських почуттів, змістом яко­го є, крім названих рис, ще й гордість за надбання рідної культури. Виявляється патріотизм у практичній діяльності, спрямованій на всебічний розвиток своєї кра­їни, захист,її інтересів.

Тема патріотизму завжди була провідною в українській літературі, актуальна вона і сьогодні. Адже так склалося історично, що країну, її мову та культуру слід було боронити від знищення чи занепаду. Кращі сини й дочки України не шкоду­вали ні сил, ні здоров’я, а часто навіть життя заради її процвітання. Але точно'так в усі часи існували так звані «патріоти» у лапках, які, сидячи у теплих кабінетах та маючи гарний достаток, вважали, що для патріотизму достатньо висловлювати свої думки і при цьому нічого не робити.

 

Саме про такого 'діяча і йдеться у творі В. Самійленка «На печі» (Українська патріотична дума). Написаний у 1898 році, твір швидко набув популярності. Це гостра сатира на пднів-«патріотів», які видають себе за оборонців прав україн­ського народу. У вірші змальований образ.такого «патріота», який, не злазячи з печі, боронить рідний край. Він вважає себе справжнім патріотом, бо ж лежить не на чужій, а на українській печі, звідки «воює» з народними супостатами у мріях:

І у мріях скликаю численні полки З тих, що стати за край свій охочі,

Слово ж маю на те, щоб ховати думки,

Якщо зраджують їх мої очі.

В. Самійленко сатирично висміює такого «сина» своєї землі. Адже патріот не той, хто сам себе так називає, а кого таким вважають люди. Та й про патріотизм судять не із слів людини, а з її вчинків. Герой же поезії переконаний:

Хоч пролежав я цілий свій вік на печі,

Але завше я був патріотом, —

За Вкраїну мою, чи то вдень, чи вночі,

Моє серце сповнялось клопотом.

Цей псевдопатріот перебуває осторонь від політичного й суспільного життя і лише на словах любить рідний край, для якого, насправді не зробив нічого корис­ного. Єдиний його «патріотичний вчинок» -г- те, що лежить він на печі україн­ській, не чужій, і вона надихає йому «думки рідні».

Щоб посилити гостроту сатиричного звучання, В. Самійленко використовує розповідь від першої особи, а також жанр думи, підсиливши її значимість словом «патріотична». У невеликому за розміром вірші автор досить точно і влучно пока­зав брехливість та лицемірство таких псевдоборців за щастя народу:

Наші предки колись задля краю свого Труд важкий підіймали на плечі;

Я ж умію тепер боронити його І служити, не злазячи з печі.

Для самого автора любов до рідного краю, бажання побачити його вільним та шасливим — не порожні слова. Це він переконливо показав своїм життям та творчістю. •

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (15 Май 2016) | Просмотров: 45 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016