Вторник, 06 Декабрь 2016, 07:43
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 31
Гостей: 31
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Особливості драматургії Софокла (на прикладі трагедії «Антігона»)

I.      Вступ. (Софокт народився у селі Колон. Він один із трьох всесвітньовідомих трагіків (Есхіл, Еврипід, Софокт) Стародавньої Греції. З дитинства драматург виховувався в атмосфері патріотизму, юнаком був свідком перемог греків, над персами. Пізніше він буде оспівувати ці перемоги. Софокл дуже пишався рід­ним містом — Афінами, бо воно об’єднало греків для боротьби проти ворогів, і прославляв гуманні закони та красу цього міста.)

II.     Драматургія Софокла.

1.     Загальна характеристика драматургії. (Є свідчення, що драматург створив 123 трагедії. До наших днів у повному обсязі дійшли лише сім. Відомо, що на змаганнях драматургів, які щороку влаштовували у Стародавній Греції, його твори посідали перше або друге місце.)

2.     Проблематика драматургії Софокла. (Ставлення громадянина до релігії («Електра»); дотримання божественних законів («Антігона»); зіткнення осо­бистої волі людини з волею богів («Едіп-цар», «Трахінянки»); подолання конфлікту між інтересами особистості й держави («Філоктет»); честь і шля­хетність («Аякс»). Лейтмотив трагедій Софокла — конфлікт між діями люди­ни відповідно до своїх бажань і залежність результатів цих дій від волі богів.)

3.     Характерні риси драматургії. (Драматург у своїх трагедіях дуже часто виво­див людей з різними життєвими принципами і зіштовхував їх. Класичні пари антиподів — Креонт та Антігона, Одіссей та Неоптолем. Софокл протистав­ляв одне одному людей з однаковими поглядами, але різними характера­ми, щоб підкреслити силу характеру одного і слабкість другого. (Антігона та Ісмена, Електра і Хрисофеміда). У його героїв часто бувають різкі змі­ни настрою — від вищого піїсу пристрасті до повного знесилення. Драма­тургії Софокла притаманні майстерні діалоги, динамічна дія, природність у розв’язанні складних драматичних колізій. Його кар’єрні успіхи на державній службі були не меншими, ніж поетичні. Трагедії, що дійшли до нашого часу, на думку дослідників, належать до пізнього періоду творчості драматурга.)

4.     Трагедія «Антігона» як яскравий приклад особливостей драматургії Софо­кла. (В основу трагедії «Антігона» Софокл поклав один із міфів фівансько- го циклу. .У п’єсі розповідається про Антігону, яка наважилася поховати брата, що загинув через спроби завоювати рідне місто і посісти трон після смерті батька. Новий правитель Фів — Креонт забороняє Антігоні влашту­вати братові гідне поховання. Але Антігона вірна неписаним законам сво­го роду і часу (не поховати загиблого — означає завинити перед богами,

' родом померлого та самим померлим). За це Креонт наказав побити дівчи­ну камінням. Потім він змінює своє рішення і за наказом провидця Тіре-
сія хоче звільнити Антігону та поховати її брата Полініка, та було вже піз­но: Антігона вкоротила собі життя. Її наречений заколов себе кинджалом, дружина Креонта також вбиває себе. У кінці трагедії ми бачимо Креонта, який сумує над тілом загиблого сина.)

5.     'Головна думка трагедії «Антігона». (Софокл відстоював демократичні принципи афінського самоврядування, і його трагедія утверджувала думку про те, що для щастя громадян міста потрібна гармонійна єдність між дер­жавними та сімейно-родовими законами.)

6.     Ідеал людини в трагедії «Антігона». (У першому стасимі трагедії Софокл на­зиває людину найдивнішим дивом. Він оспівує такі риси людини, як на­полегливість у досягненні мети, працелюбність у роботі на землі. Софокл називає людину розумною, розповідаючи про приборкання людиною ди­ких тварин, про використання їх для обробки землі. Ніщо не може зупи­нити людину на її шляху — тільки смерть. Навіть негоди і хвороби люди­ні не страшні. Людина навчилася розмовляти і мислити, робити мудрі ви­твори. Але є небезпека ніколи не знайти щастя, якщо людина стане серцем на кривдну путь, порушить клятви, батьківські закони і викличе гнів богів. Таким чином, Софокл змальовує ідеал людини: вона дотримується неписа­них родових законів і не накликає на себе гнів богів. Це рішучий, вольовий, сміливий герой, здатний відстояти свої погляди навіть ціною свого життя.)

III.   Висновки. (Трагедія «Антігона» є одним із найяскравіших драматургічних тво­рів Софокла. Автор вводить у трагедію конфлікт між людьми різних поглядів (Антігона та Ісмена; Антігона й Креонт); в його героїв часто змінюються дум­ки і настрій (Креонт, Антігона); для його трагедій характерні майстерні діало­ги, динамічна дія, природність у розв'язанні складних драматичний колізій.)

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (15 Май 2016) | Просмотров: 197 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016