Четверг, 08 Декабрь 2016, 11:46
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 32
Гостей: 32
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Неочікуваний гість (твір-розповідь)

У нашій родині починався звичайний ранок. Я збирався до школи, мама вже приготувала нам сніданок, батько сів до столу. Поскладавши зошити до портфеля, перевіривши ще раз, чи все взяв, я приєднався до батьків. Цей ранок, мабуть, був би найзвичайнісіньким, якби раптом із кімнати не долинув дивний звук. Спочат­ку ми не звернули на нього уваги: мабуть, щось на вулиці чи у сусідів. Але шур­хіт повторився, почувся грюкіт, ніби щось впало... Тоді вже всі ми відірвалися від сніданку і поспішили до кімнати.

У кімнаті все було як завжди, тільки мій малюнок, що висів на стіні ще з но­вого року, чомусь опинився на підлозі. Але він був у рамочці й не міг сам просто впасти від протягу. Усі замислились і почали шукати очима причину такої події. Ми оглядали кімнату ще і ще раз, але нічого не могли зрозуміти. Раптом батько здивовано вигукнув, вказавши рукою кудись на стелю. Ми з мамою подивились на лампу. «Ого!» — вигукнули ми в один голос. На абажурі сидів маленький хви­лястий папужка. Він був жовтаво-зелений, дуже зляканий і постійно озирався на всі боки. Він залетів через розчинене віюю. Мабуть, його власники необачно за­лишили кватирку відкритою і він випурхнув. Ми були дуже здивовані.

Треба було поспішати до школи, тож довелося залишити нашого гостя хазяй­нувати. Після уроків я чимдуж поспішав додому. Позичив у друга клітку для пта­хів, нагодував папужку пшоном, поставив йому водичкн. Так він залишився жити у нас. За кілька днів він вже не виглядав таким зляканим і, здається, був задово­лений новим помешканням і новими хазяями.

На цьому історія неочікуваного гостя і скінчилася б, але мене постійно мучила одна думка. Адже папужка десь жив до цього. Може, хтось хвилюється там, ску­чає. Може, там теж є дитина, яка плаче за своїм улюбленцем. Хоча я дуже звик до нашого нового мешканця, я вирішив написати оголошення. Так і вчинив. Уве­чері, написавши чималу кількість оголошень про знайденого папугу, я розклеїв їх по всьому кварталу. Батьки схвалили моє рішення.

За два дні теплого вечора у двері подзвонили. На порозі стояла маленька дів­чинка із бабусею, тримаючи в руках оголошення, написане моєю рукою. Батько запросив їх увійти. Мені шкода було віддавати мого нового друга, але я розумів, що так буде правильно. Ми трошки поговорили, а потім я довго дивився з вікна, як розчиняються в темряві силуети дівчинки з кліткою в руках та її бабусі.

Мені було дуже сумно, але водночас приємно, що птах знайшов своїх хазяїв, що батьки похвалили мене, зрештою, що я вчинив добру справу. Скоро в мене день народження і я обов’язково попрошу маму купити мені папужку. Можливо, я навіть оберу собі жовто-зеленого — такого, яким був наш неочікуваний гість!

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (15 Май 2016) | Просмотров: 36 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016