Четверг, 08 Декабрь 2016, 02:06
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Діалоги про мистецтво (твір-діалог)

У нашому місті є декілька галерей, які безкоштовно приймають відвідува­чів. Цікаво іноді зайти туди, гуляючи містом. Там виставляють найрізноманітні­ший живопис, колекції фотознімків, була цікава виставка авторських ляльок, іно­ді проводяться літературні вечори.

Одного разу під час прогулянки ми з друзями зайшли до галереї. Там була виставка абстрактного живопису. Яскраві барви, геометричні фігури, кожне по­лотно — скупчення деталей, які складаються в логічну цілісну картину. Іноді — стрімкі широкі лінії, іноді — невеличкі деталі. Одне слово, я дістала справжнє задоволення від цих картин. Спостерігаючи за своїми друзями, я побачила, що да­леко не всім до смаку таке мистецтво. Стоячи біля однієї з картин, мій одноклас­ник не дуже тактовно промурмотів собі під носа: «Ну, хіба це мистецтво? Якісь каракулі». Молода жінка, що стояла неподалік, роздивляючись картину, почула його фразу й обернулась до нього зацікавлено:

—    А що для вас мистецтво, юначе? — привітно спитала вона.

—    Ну... це коли красиво... — розгубився мій друг.

—  А як ви розрізняєте, красиві ці лінії чи ні? Вам усі картини здаються некра­сивими? І якщо краса первинна, то що тоді краса?

Мій однокласник, відверто кажучи, не великий майстер розмов про мисте­цтво. Він має математичний склад розуму, та й навряд чи всі юнаки нашого віку ставлять собі такі питання. Сашко зовсім не знав, що відповісти, а вся наша ком­панія підійшла ближче, зацікавлена розмовою. Нарешті Сашко схопився за фра­зу, що спала йому на думку:

—  Та ні, я помилився. Не краса первинна. Мистецтво мусить мати зміст, по­вчати. Це головне.

—    Слухайте, а пейзаж, красивий осінній пейзаж, це — мистецтво?

—    Ну, звісно, — відповів Сашко, не розуміючи, до чого веде співбесідниця.

—  А чого вас вчить пейзаж? Якщо мистецтво має повчати, а пейзаж — це мис­тецтво, то пейзаж має вас чогось вчити, хіба ні? То чого він вас вчить?

—  Напряму нічого не вчить... — згодився Сашко. — Чесно кажучи, я ніколи не ставив собі таких питань: що таке мистецтво, що в ньому головне... — зізнався мій друг. — А ви як вважаєте? Для чого існує мистецтво?

—  Моя думка — лише моя думка, вона не є єдиною правильною. Але я думаю, що в мистецтва багато функцій. І естетична, і повчальна, як ви правильно помі­тили. Але головна, як на мене, це виражати емоції та думки, аби глядач або чи­тач їх сприймав. От дивіться, оця картина в червоних тонах, яка вона? Як би ви описали її настрій?

Усі ми, зібравшись навколо жінки, уважно слухали її питання, що вона ста­вила Сашкові, і намагались подумки знайти власні відповіді. Розмова ставала де­далі цікавішою.

—  Ця картина... Вона якась зла. Так, тривожна така, навіть відлякує, але силь­на, — приєдналася до бесіди Іринка, інша моя однокласниця, що дуже любила го­ворити про літературу в школі й завжди мала прекрасну образну уяву.

Жінка посміхнулася їй:

—  Так, мені подобаються ваші асоціації. Гарне слово «тривожна», я б саме так і описала настрій картини. Виходить, авторові за допомогою звичайних ліній, ко­льорів та геометричних фігур вдалося передати настрій?

—  Так, і дуже добре. Мені теж ця картина здається тривожною, — сказав Саш­ко. — Це як радіоприймач! — раптом вигукнув він.

—  Який радіоприймач? — не зрозуміла наша співрозмовниця, та й усі ми із подивом обернулись до Сашка.

—  Ну як радіоприймач. Коли транслюються сигнали. От звідкись подаєть­ся сигнал, зашифрований у радіохвилях. А в іншому кінці сигнал сприймається і розшифровується. Сам сигнал не є словами, але за допомогою сигналу люди пере­дають думки — слова. Так і мистецтво. Автор зашифрував почуття й емоції — і пе­редав їх сигналом, тобто картиною, а ми — розшифрували. Картина абстрактна, вона не має готових образів чи слів, але ми все одно зрозуміли. Це як радіохвилі, як радіоприймач! — задоволений Сашко аж світився від цієї думки. Нарешті го­ловний математик нашого класу пояснив для самого себе сутність абстрактного мистецтва, та й усі ми були вражені таким поясненням. Навіть жінка, що вела з нами бесіду, похвалила Сашка за таке влучне визначення. Виявилося, що наша співрозмовниця теж художниця, тому їй було цікаво почути думку підлітків, ді­знатися, у який спосіб вони сприймають мистецтво. Ми із захопленням слухали про її роботи, але один раз побачити — краще, ніж сто разів почути. Тому вона обіцяла обов’язково запросити нас на свою виставку, коли вона відбудеться. Ми розійшлися по домівках, сповнені вражень та роздумів. Мені здається, тема мис­тецтва залишилась невирішеною для нас, але цей випадковий діалог допоміг нам багато чого зрозуміти, а метафору із радіоприймачем, що вигадав Сашко, ми не раз використовували на уроках літератури та й просто в житті.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (16 Май 2016) | Просмотров: 134 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016