Четверг, 08 Декабрь 2016, 11:49
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 37
Гостей: 37
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Історія кобзарства та лірництва на Україні

«Шлях кобзарів — це шлях народу!» — сказав Михайло Стельмах. І це справ­ді так. Кобзарів любили, цінували в Україні, адже вони завжди були з народом: супроводжували козаків у походах, пробуджували волелюбний дух українців, за­кликали до боротьби за національне та соціальне визволення, оспівували подвиги героїв, завжди залишалися зацікавленими народними літописцями.

Тарас Шевченко у поемі «Невольник» розповів історію молодого кобзаря Сте­пана, який був козаком, потрапив у полон до турків-яничар, у кайданах ламав під землею камінь, а потім утік. Його піймали, «До стовпа в’язали. Очі виймали. Га­рячим залізом випікали...»

Десятки чи, може, й сотні сліпих кобзарів ходили шляхами України, мандру­вали селами, грою та співом заробляли на життя. Селяни, почувши спів кобзаря, сходилися на майдан, приносили їжу, брали співця до себе в хату на ніч. Часто кобзарі супроводжували козаків у походах, а ті шанували їх, зверталися за пора­дою.

Майстерність, мистецтво кобзарів були відомі далеко за межами України. Час­то їх запрошували, а то й силоміць забирали польські пани, російські царедворці, де примушували грати в палацах для можновладців. Бандурист Григорій Михай­лович Любисток грав у палаці дочки Петра Першого, цесарівни Єлизавети, але прагнув повернутися в Україну, «на тихі води, на ясні зорі». Та цесарівна люби­ла слухати співця. Вона наказала знайти Любистка і повернути до палацу, коли кобзар утік.

Кобзар Данило Бандурка на прізвисько Малий був заарештований за участь у гайдамацькому повстанні. Після придушення народного повстання, яке очолюва­ли Залізняк і Гонта, над народними месниками було вчинено жорстоку розправу. Було страчено бандуристів за те, що грали гайдамакам, піднімали їхній бойовий дух, нагадували про подвиги січовиків.

Є багато фактів про жорстоке переслідування кобзарів і лірників у XIX і XX століттях. Можновладці добре розуміли силу кобзарського співу, а тому забо­роняли кобзарям і лірникам з’являтися у великих містах, грати та співати на яр­марках. Однак ні переслідування, ні тяжкі умови життя не зламали духу кобзарів.

Відомо, що наприкінці XVII століття бандуристи і лірники об’єднувалися в та­ємні братства, що регламентували діяльність співців. Братства мали свої статути, клейноди, свій суд і таємну мову, піклувалися про молодих співців, розподіляли між кобзарями територію. За законом братства навчати молодих співців мав пра­во лише той, у кого був відповідний стаж — десять років кобзарства. У кобзарську науку брали лише незрячих здібних дітей, але часто батьки, знаючи про переслі­дування кобзарів, воліли, щоб їхня сліпа дитина ліпше жебракувала, ніж училася давнього і шанованого в народі мистецтва.

За радянських часів переслідування кобзарів набуло неймовірного розмаху, а кобзарство як вид народної творчості було майже знищене. Та в наш час молоді кобзарі знову взяли в руки бандури, щоб довести світові, що, як казав Шевченко, «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине...»

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (16 Май 2016) | Просмотров: 37 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016