Пятница, 09 Декабрь 2016, 13:36
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 32
Гостей: 32
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Автобіографічність повісті Володимира Дрозда «Ирій»

Дослідники творчості Володимира Дрозда стверджують, що біографіїї письмен­ника — це його твори. Прикладом правдивості цього твердження може бути по­вість «Ирій».

Головний герой, хлопець із глухого поліського села Пакулі, мріє учитися в місті. Дядько Денис якось урочисто пообіцяв, що зробить із нього людину, забе­ре із села, але мати хлопця, яка «різала у вічі щиру правдоньку», сказала, що ста­неться це, «як рак свисне у жерелі...»

Минули роки, рак усе не свистів, дядько не поспішав виконувати свою обі­цянку, а хлопець марив містом і ладен був полетіти туди, «як летить журавель

в ирій, бо ж тут, у Пакулі, він лише тимчасово». Хлопцеві здавалося, що рідне село — це лише передпокій справжнього життя, епіграф заповітної книги бажань.

І ось настала щаслива мить: дядько забрав небожа у те чудове місто Ирій, де ніколи не буває зими, де пахне морозивом, а східці до нової школи викладені шо­коладними плитками. Михайло пообіцяв собі колись прославити школу, де почав навчання, і зі старанністю готувався до виступу на олімпіаді; вчив монологи, пе­редчуваючи перемогу і вже чуючи захоплені крики глядачів. Та замість нього на міську олімпіаду обрали іншого, а Михайлові пояснили, що він може бути ким завгодно, але не актором, бо грає на сцені тільки для себе.

Глибоке розчарування від поразки дуже швидко заступила зустріч із дівчиною в шкільному коридорі. Уперше побачивши Клаву Литвин, Михайло остовпів і по­чав щось белькотіти невлад, червоніти і заїкатися, а потім бовкнув, що кохає її. Дівчина рівним голосом порадила приймати анальгін, щоб зняти біль, пояснила, що кохання — це хвороба, та й сама вона закохана в іншого. Останню крапку в житті хлопця поставив директор школи, коли на загальній лінійці викликав Ми­хайла з шеренги і виніс сувору догану за давно не стрижений чуб і брудні нігті на руках. Приниженому, розчавленому, зганьбленому хлопцеві тільки й «залишалося зіграти останню сцену земної трагікомедії: покінчити з життям...»

Але життєва сила юнака перемогла розпач від нечуваного приниження. Чудо­ві краєвиди передмістя, куди він зайшов, наче у півсні, пустирі, левади, річища, сади неждано осяяли чорноту в його душі, оживили, навіяли впевненість у влас­ній значущості і його визначній місії на землі. Зерна цієї значущості, проростаю­чи в душі, заперечували смерть.

Окрилений хлопець опустився коліньми на м’яку землю і пообіцяв рідному селу, річці, небу, що, допоки він буде здатен зробити щось путнє, не накладати на себе рук, а працювати щосили.

Довгі роки Михайло мріяв жити в місті, яке здавалося хлопцеві чудовою, ди­вовижною, казковою країною. Ирій. Але, оселившись там, він зовсім по-іншому став сприймати рідне село Пакуль.

Пакуль — це країна, куди щовесни повертаються з сонячного краю перелітні птахи, країна матерів, які чекають на своїх дітей, це ирій, куди тебе тягне, «Па­куль — це ти сам...»

Володимир Дрозд, син колгоспника з глухого поліського села Петрушин, що на Чернігівщині, як і Михайло Решето, герой повісті «Ирій», мріїїв жити у вели­кому місті, де багато людей, театрів, де вогні і музика. Але дуже скоро він зрозу­мів, що там, у селі, серед поліських лісів і боліт із усіх їх «чортовинням», залиши­лася його душа. Там його батьківщина, рідна земля, батьківське гніздо, до якого він повертатиметься протягом усього життя, як перелітний птах із ирію.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (16 Май 2016) | Просмотров: 40 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016