Среда, 07 Декабрь 2016, 10:40
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 42
Гостей: 42
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

З чого починається батьківщина? (Твір на патріотичну тему)

Мій шлях до школи лежить через невеличкий парк, я йду стежинкою вздовж кам’яного овалу. Колись тут був басейн, били фонтани. Зараз, окрім кам’яних плит, що позаростали травою, нічого не нагадує про минуле життя басейну. Де­рева ростуть купками. Ось я проходжу повз велетнів-дубів. Трохи далі від них си­ротливо стоїть берізка. Вона немов чужа в суспільстві цих дерев, і мені її чомусь шкода. Ось ряд кленів; наче один в один вишикувались клени-молодці.

Цією самою стежкою я повертаюсь додому. На перший погляд, нічого при­мітного у парку немає.

Улітку я поїхала на канікули до моря. За тиждень я відчула, що мені чогось бракує. Мене оточували розарії, дивовижні рослини Криму, гори. Я мала змогу скільки завгодно плескатися в морі, будувала з молодшим братом з піску й чере­пашок замки і згадувала свій парк. Згадувала берізку, що починала зеленіти одна з найперших. А дубам ще далеко до зеленого вбрання. Парк сповнюється ароматом тополь, що розпускають свої листочки, кислуватим запахом кленів. Потім бенте­жать душу аромати бузку, акацій, жасмину...

Тут, у Криму, я чомусь часто згадую свій двір, через який я ходжу до школи. Згадується собака Морозко. Він народився узимку. Від кінчиків вух до хвоста Мо- розко чорний, мов смола. Він живе під помостом колишньої літньої естради. Коли я йду до школи, він з веселим гавканням поспішає назустріч і чекає на ласощі.

Чому я згадую про це тут, у Криму, куди з усієї країни прагнуть потрапити ти­сячі людей? Та тому, що наша країна — це спільна батьківщина для всіх, хто в ній живе. А ті місця, де я народилася і живу, — це моя мала батьківщина, і для кож­ного громадянина України його спільна батьківщина починається з малої.

Промайнули канікули, я знову йду до школи, із задоволенням згадую літо, море, золотий пісок. І я щаслива, що бачу ці дуби, самотню берізку. Ось мені на­зустріч, махаючи хвостом, з веселим гавканням поспішає Морозко за своїми ла­сощами.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (17 Октябрь 2016) | Просмотров: 25 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016