Четверг, 08 Декабрь 2016, 11:48
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 37
Гостей: 37
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Сімейна реліквія (твір на морально-етичну тему)

З минулими поколіннями нашої родини нас з’єднують родинні реліквії. Це можуть бути дорогі для нас ордени і фотографії, листи, щоденники...

Нещодавно і я доторкнулася до родинної реліквії. Мама, наводячи лад у шафі, дістала шкатулку з червоного дерева. На її кришці — мудрий вензель.

— Схоже, шкатулка старовинна, — зауважила я.

— Так, вона належала батькові твого прадіда. Бачиш вензель? Ця скринька виготовлена наприкінці XIX століття. Кожен майстер, який поважав себе і свою працю, залишав на виробі свою фірмену позначку.

—    А що в цій скриньці? — зацікавилась я.

Мама витягла медальйон на чорному шнурку.

—    Почнемо з цього медальйона.

—    Що таке медальйон?

— Це такий ювелірний вибір у вигляді плаского, овального або круглого фут­ляра, який носять на шиї. У цей медальйон вміщують фото дорогої тобі людини або щось інше. У цьому медальйоні — твоє волосся. Ще в дитинстві ми зрізали в тебе прядку волосся і поклали у медальйон на згадку. Тепер можеш побачити, від­кривши медальйон, яке у тебе було волосся після народження.

А ще мою увагу у скриньці привернув наручний старовинний годинник, що­правда, без скла і стрілок. Раптом увагу привернули дві обручки — одна велика, інша — менша.

—    Обручки не золоті, — пояснила мама, — з простого металу.

Я почала розглядати обручки. Одна з них явно належала жінці, друга — чо­ловікові. Усередині обох обручок я побачила вибите: «1930 рік». Мама розповіла мені ось що.

Коли батьки мого дідуся зустрілися, вони були молоді, красиві, кохали одне одного, але в них не було грошей купити золоті обручки. І тоді мій прадід замо­вив у знайомого умільця дві металеві обручки на згадку про їхнє скромне весілля. А годинник без скла і стрілок, що я побачила у скриньці, був подарований праба­бусі за доблесну працю на заводі під час Великої Вітчизняної війни.

Усі ці старовинні речі переходять від покоління до покоління. Може, для ко­гось вони незначні, але для нас найдорожчі.

Як знати, може, й у нас в домі є річ, яку за багато років також розглядатиме хтось із нашої родини. Зв’язок поколінь не повинен перериватися.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (17 Октябрь 2016) | Просмотров: 45 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016