Пятница, 09 Декабрь 2016, 11:44
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 28
Гостей: 28
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Випадок на полюванні (твір-оповідання з обрамленням)

Увесь тиждень йшли дощі, і я майже не виходив із дому.

—  Нічого, синку, — заспокоював мене батько. — Грибів буде стільки, що не встигатимеш класти у козуб.

—    А ти що, по гриби збираєшся? — насторожився я.

—    Якщо дощі припиняться, за три дні поїдемо у ліс. Згоден?

—    Удвох по гриби? — уточнив я.

— Маму залишимо вдома. Разом поїдемо. Я тобі такі чудові грибні місця по­кажу, що будеш вражений.

Ранок був напрочуд дивний: сонячний, майже безхмарний, теплий. Легкий серпневий туман швидко розсіявся, і я сказав батькові, що траса буде безпеч­ною.

— А ми поїдемо електричкою, — сказав батько, — це цікавіше, ніж автомобі­лем. До того ж його треба десь залишити.

...Коли ми вийшли на платформу і електричка поїхала, нас оточила тиша, не­звична для городянина — здавалося, що позакладало вуха.

До лісу було — як палицею докинути. Йшли повільно, не поспішаючи, навіть не розмовляли: насолоджувалися красою довкілля. У лісі на нас чекало справжнє диво, яке примусило нас на якийсь час забути про гриби: ми натрапили на лісо­ве озеро. Його береги позаростали очеретом, осокою. Високі трави, ялинки ство­рювали враження казки. З берегових хащів повільно виплив качиний виводок: мати-качка з кількома каченятами. Які вони були кумедні і зворушливо малі! Не відчуваючи ніякої небезпеки, каченята пливли собі, мати зрідка озиралася на свій виводок.

Батько сумно сказав:

—    Коли я бачу качку з каченятами, то згадую випадок на полюванні.

—    Ти був мисливцем? — здивувався я.

—    Був. Тепер захоплююсь «тихим полюванням» — збиранням грибів.

—    Чому ти перестав ходити в ліс із рушницею?

— Одного разу ми з дідом Павлом пішли на полювання. Нам не дуже щасти­ло. Дід Павло підстрелив качку, а у мене нічого не виходило. З нами був собака Дрон, мисливський собака діда Павла. Я побачив, що на воду сіла качка. Закинув рушницю, вистрелив, майже не цілячись. Постріл був влучним. Дрон поплив за здобиччю. Дід Павло доторкнувся до мого плеча і сказав:

—    Влучне око.

Коли собака виніс дичину на берег, з хащів очерету випливли каченята. Вони безпорадно кружляли посередині річки — шукали матір. Я відчув, що серце моє стискається. Навіщо я вбив качку? Я не зміг відповісти на це запитання навіть самому собі. Повертався додому засмучений. Дід Павло нічого не казав, мабуть, розумів мене.

З того часу я не полюю...

Ми поверталися ввечері. Грибів назбирали небагато. Почав накрапувати до­щик, але вечір був теплий і лагідний. Пахли квіти у квітнику біля платформи. Ми мовчали, кожен думав про своє.

Незабаром почувся короткий свисток електрички, що під’їжджала до плат­форми.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (17 Октябрь 2016) | Просмотров: 33 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016