Понедельник, 05 Декабрь 2016, 06:30
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 16
Гостей: 16
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

«...Химерний, норовистий кінь поезії крилатий», або Стокрила поезія Лесі Українки

Епітет «стокрила» — це, на жаль, не моя вигадка. Цей епітет взято з творів Лесі Українки. Первинно він стосувався весни, але мені здається, що поезію авторки цілком можна назвати стокрилою. У давні часи символом поетичної творчості був міфічний Пегас — крилатий кінь, що символізував натхнення й творче піднесен­ня. Імовірно, пегас, що приносив натхнення письменниці, теж був стокрилим — настільки досконалими видаються читачам її твори.

Поезія Лесі Українки настільки різноманітна, що навіть не знаєш, як почати говорити про неї. Хіба підкреслити вкотре: творчість письменниці насправді ба­гата і різноманітна. А можна ще говорити цитатами... Бо хіба скажеш краще, ніж сказала сама авторка?

Мабуть, правда, що талановита людина талановита в усьому — настільки лег­ко даються письменниці різні жанри літературної творчості, різні види лірики. Хоча про що це я? Імовірно, створюючи текст, авторка не замислювалась, який це жанр чи різновид лірики. Тож талант таки ховається не в здібностях писати, при­міром, сонети або суто драми. А в умінні особливо відчувати світ в його повно­ті. Гостро й точно сприймати все, що відбувається навколо: хай то буде природа, соціальна ситуація чи інтимні переживання закоханих... Ця емоційність, щирість разом із мудрістю та силою духу, мабуть, і дала змогу авторці приборкати таки но­ровливого коня поезії.

Мені дуже подобається поезія «Давня весна». Лірична героїня, попри хворо­бу («а я лежала хвора й самотна...») здатна радіти весні, природі, красі й гармонії навколишнього світу. Бо сама вона є частиною цього світу, а світ є частиною її самої. Мені здається, саме цей стан, на жаль, не для всіх доступний, називається гармонією людини і світу, людини і природи. А ще — це вміння жити теперішнім й усвідомлення безцінного унікального дару життя у кожній миті існування:

Моя душа ніколи не забуде Того дарунку, що весна дала;

Весни такої не було й не буде.

Як та була, що за вікном цвіла.

Справжня поезія, як і будь-яке мистецтво, впливає. Ці рядки — впливають. Вони вражають тим, що більшості людей таке сприйняття недоступне. Але ж воно недоступне тільки через те, що люди самі відмовились від нього, розівчились жити так, сприймати так, радіти весні тільки тому, що вона весна. «Весни такої не було й не буде...» — і це твердження стосується кожної весни, кожного дня і кожної миті, бо всі вони неповторні. Такі прості і банальні істини, але ж досі чо­мусь є потреба їх висловлювати, доводити, у них переконувати і, найприкріше, переконуватися у них самому...

«Хотіла б я піснею стати...», «Ви щасливі, пречистії зорі» — так називаються одні з найвідоміших поезій Лесі Українки. Значна частина її творів, ці два вірші се­ред них, здаються мені об’єднаними певним неочевидним мотивом. Цей мотив — бажання бути більше, ніж просто людиною. Бажання вийти за межі «людського, занадто людського». І саме це бажання, мабуть, підносить митця над світом. Тоді митець, нехай не у прямому розумінні, стає і піснею, і зорями, і словом.

Ви щасливі, пречистії зорі, ваші промені — ваша розмова; якби я ваші промені мала, я б ніколи не мовила слова.

Мабуть, варто подякувати випадку за те, що Леся Українка таки мовила своє слово в українській та світовій літературі, слово, на щастя, не одне. І це було справжнє Слово — митця, фітософа, жінки. Слово, гідне порівняння із променем, бо це Слово несло Світло. Світло мудрості, краси і поезії.

 

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (18 Октябрь 2016) | Просмотров: 21 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016