Четверг, 08 Декабрь 2016, 02:03
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Жінка як сильна стать: жипя і творчість Лесі Українки

Якщо познайомитись з біографіями хоча б деяких митців, одразу розумієш: єди­не, що об’єднує чи не усіх діячів мистецтва — непроста доля і непростий внутріш­ній світ. Насправді, люди мистецтва дуже рідко бувають гармонійними внутрішньо й прості у спілкуванні. Можливо, саме це внутрішнє напруження і стає поштовхом до творчості, до розвитку, до самовдосконалення. Бувають письменники, які ство­рюють настільки досконалі твори, що їм можна дозволяти собі певні дивацтва: кон­фліктність, внутрішню суперечливість, людські слабкості. Бувають такі люди, що за одну їхню вдачу, насправді героїчне життя (не високими вчинками, а повсякден­ною силою духу) цим людям можна вибачити якісь невдачі у професійному і твор­чому. Бувають люди, які до глибини душі вражають і своїми діями, і своїм внутріш­нім світом. Саме такою видається мені Леся Українка.

Хтось із тогочасних українських письменників сказав, що в українській літе­ратурі того періоду є тільки один справжній чоловік — і це Леся Українка. Як і в будь-якому жарті, у цій фразі є тільки частка жарту. Усе ж інше — правда. Леся

Українка своїм життєвим шляхом і своєю творчістю спростовує тезу про «слаб­ку стать». Не легко знайти в українській і світовій літературі приклад такої сили духу, яку мала ця жінка. Я досі дивуюся, як цій людині вдалося сумістити нежіно­чу силу, справжню жіночність (принаймні із текстів та фотознімків судячи) і по­етичний талант.

Леся Українка, видатна українська поетеса, із дитинства мріяла стати ...піаніст­кою. Вона бачила у музиці усе своє життя. Але музика стала для нею недосяжною через важку хворобу, яка переслідувала авторку ледь не з дитинства. Напевно, втра­чена мрія — вже достатній привід зламатися і зневіритись. Чи привід шукати далі, самовдосконалюватись, боротись? Це та ситуація, коли особистий вибір людини (кому, зрештою, що до того, чи зневірилася б у житті ця молода дівчина, чи продов­жила б шукати?) приніс неоціненно багато у культуру цілого народу. Музика була життям молодої дівчини. Коли мрія стала недосяжною, життя стало музикою.

Іноді, читаючи вірші Лесі Українки, особливо це стосується любовної та пей­зажної лірики, мені вчуваються внутрішні мелодії текстів... насправді тексти по­етеси звучать не тільки в звичайному розумінні поетичної ритміки, а й звучать якоюсь іншою мелодією, дійсно схожою на справжні ноти.

Але не тільки краса лірики, не тільки сила духу письменниці робить її гідною захоплення. Хоча й цього було б більш ніж достатньо. Леся Українка — людина непересічної освіченості. Вона чи не перша вивела українську літературу за межі суто національного контексту: вона переспівала у своїх творах мотиви європей­ської літератури (зокрема образ Дон Жуана). Але переспівала на свій лад. Леся Українка перша заговорила про особливе місце жінки, особливу роль жінки, а го­ловне — право жінки. На творчість, на самореалізацію, на силу. Особливо ж на силу. І зреалізувала це право на силу так, як, мабуть, ніхто до неї і довгі роки після неї. Увесь життєвий й творчий шлях Лесі Українки видається мені втіленням яко­їсь неземної жіночної сили — сили слова, музики, людського духу. Сили бороти­ся і не здаватися, сили боротися мудро, а не жорстоко. Сили боротися не тільки із зовнішнім ворогом, а й із внутрішньою слабкістю. Своєю ж.

Творчий спадок Лесі Українки неоціненний: філософська, соціальна, пейзаж­на, інтимна лірика, драми, переклади... Але мені здається, письменниця залишила нам ще одну спадщину, окрім творчої, яку не всі помічають, не всі говорять про неї: це спадщина власного прикладу, власної мудрості. Коли жінка стає сильною, зберігаючи всю красу і ніжність жінки. Або навіть не «стає сильною», бо це якось безособово, а робить себе сильною.

Проблеми, поставлені авторкою у її творчості, є вічними й глибинними. Кожен має знайти відповідь для себе. Питання, як виховати у собі внутрішню силу — пи­тання так само вічне. Його так само кожен має вирішити для себе сам. Але життє­вий шлях Лесі Українки — неоціненний приклад вирішення цього питання.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (18 Октябрь 2016) | Просмотров: 25 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016