Четверг, 08 Декабрь 2016, 11:51
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 38
Гостей: 38
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Історична поема І. Франка «Іван Вишенський»: «Ясна певність розлилася у обновленій душі»

Історичні події — не тільки сукупність фактів, які стались колись. Історія має бути переосмислена, проаналізована, тоді вона стає уроком нащадкам, тоді вона живе і впливає на теперішнє, створює майбутнє.

Іван Вишенський жив у XVII сторіччі. До нас дійшли відомості про ті часи — про важливі суспільні, політичні події, але навряд чи ми можемо вповні уявити і зрозуміти той час, тодішні переконання і прагнення людей... Художня література, яка описує історичні постаті й події, допомагає нам повернутись у ті часи і зрозу­міти більше, ніж ми можемо зрозуміти з хронік, з підручників тощо. Бо за кожною подією стоять живі люди, за будь-яким суспільним діячем ховається жива люди­на — зі своїми внутрішніми суперечностями й недоліками.

Історична поема Івана Франка поєднує художній вимисел (взяти хоча б за­кінчення твору — суто метафоричний епізод) й історичну правду. Питання про те, чи має право митець «дописувати, домислювати» історію — і досі дискусій­не. Але ж особисто мені здається, що можливість побачити діячів минувшини не тільки крізь рядки хронологічних таблиць, а й крізь рядки їхніх власних думок, нехай це й імовірні думки, бо точно ніхто стверджувати не може, — можливість прекрасна й неоціненна.

Особисто мені в цьому творі найбільше імпонує відвертість автора, який не боїться применшити значення Івана Вишенського, показавши його внутрішню боротьбу, не ідеалізує героя, не приховує від читачів. Тим ціннішим видається життєвий шлях Вишенського, якщо рішення його були огорнуті сумнівами, якщо вони — результат внутрішньої боротьби і свідомого вибору, а не просто наслідок сліпих переконань.

Іван Вишенський став відлюдником на Афоні (це історичний факт), але по­сланці з України просять його повернутись, бо його діяльність, його присутність потрібна українству (це так само історичний факт). У душі Вишенського точиться справжня боротьба — індивідуального і почуття обов’язку, бажання допомагати людям і бажання провести свої дні у молитві і служінні Богові, жити відлюдни­ком. Найідеальніші з токи зору соціальних досягнень люди найчастіше насправді неідеальні. Але через важкі роздуми Іван Вишенський доходить болючого висно­вку, із докором звертаючись до себе:

І яке ж ти маєш право, черепино недобита, про своє спасіння дбати там, де гине міліон?

Проблема вибору — така одвічна проблема такого одвічного вибору... Що й казати? Хіба що підтвердити, що ці антитези серця і розуму, духовного та мате­ріального, особистого та суспільного справді існують, справді крають серце бага­тьом людям. І нехай барка з посланцями вже далеко, але Іван Вишенський робить свій вибір, його душа оновлюється, просвітлюється.

Легко, легко так зробилось, щезла дикая тривога, ясна певність розлилася у обновленій душі.

Зрештою, ще в Біблії сказано, що немає нічого нового під сонцем. Але щора­зу, дізнаючись про те, що за всіх часів людей хвилювали одні й ті самі проблеми, що люди мали схожі сумніви, схожі тривоги, — щоразу щиро дивуєшся. Те саме стосується й поеми І. франка «Іван Вишенськнй». Зрештою, вибір і проблема ви­бору, що стоїть перед головним героєм, вічні. Сформулювати цю проблему вибо­ру просто. Але ж вирішити непросто! Ніхто не піддає сумніву значення діяльнос­ті Івана Вишенського. Після прочитання поеми Франка з’являється можливість зрозуміти не тільки діяльність, а й внутрішню боротьбу, яка точиться всередині будь-якої сильної людини...

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (18 Октябрь 2016) | Просмотров: 16 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016