Четверг, 08 Декабрь 2016, 02:05
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Головні образи повісті «Дорогою ціною»: люди, типи і символи

Прочитавши літературний твір, буває, надовго замислюєшся над долею голов­них персонажів, над їхніми вчинками, думками, вдачею. Навіть іноді доводиться нагадувати собі, що це все ж таки вигадка — це не живі люди, а художньо створе­ні образи. Проте іноді створені письменницькою уявою герої здаються настільки реальними, життєвими, живими, що доводиться себе буквально переконувати, що вони все ж таки створені уявою. Найяскравіший приклад такого «оживання» в зару­біжній літературі, — мабуть, образ Шерлока Холмса. За опитуваннями, значна час­тина англійців вірить, що Холмс — реальна особистість, а не вигадка. Але це просто так — згадалось. Коли ж говорити про повість Михайла Коцюбинського, враження досить схоже. Так, Остап і Соломія не стануть, мабуть, національним героями, про них не знімуть сотні фільмів, а їхні образи не будуть переспівані в інших творах. Але ж хіба в цьому сенс? Ці образи настільки яскраві й реалістичні, що важко пові­рити, що їх не було насправді. Хоча вірити в це і не обов’язково, бо вони були: так чи інакше, ці образи — узагальнений образ тих юнаків і дівчат, котрі жили в Україні у тридцятих роках XIX сторіччя, страждали від панської неволі, мріяли про свободу й справедливість і не шкодували власного життя, аби цю свободу здобути.

У головних персонажах повісті органічно поєднано два елементи, які й ство­рюють справжній художній образ: індивідуальне й типове. Так, Остап і Соломія постають нібито живими людьми — із яскравою індивідуальністю, але водночас вони є носіями ментальності, народного характеру, вони є представниками пев­ного прошарку народу, певного типу мислення і психології.

Найбільше приваблює спільна риса Остапа і Соломії — життєва активність, бажання і здатність боротися проти несправедливості, не миритися з нею. Це сила духу, до того ж як сила духу цих людей, так і народна сила духу. Адже за історич­ними даними, протести проти кріпаччини (чи то у формі відкритого бунту, чи то у формі втечі) були масовими. Соломія — образ дуже цікавий тим, що до неї та­ких жінок в українській літературі і, ризикую припустити, в українській дійсності існувало дуже мало. Соломія — то «завдаток того типу жінок, що уміють боронити себе», — так сказала про образ Соломії відома громадська діячка того часу Наталя Кобринська. І насправді, Соломія — не тільки кохана Остапа, а й надійний його друг, вона здатна самотужки приймати рішення і втілювати їх в життя. Зрештою, недарма наприкінці твору Остап говорить, що половина його лежить на дні Ду­наю: загибель Соломії для нього порівняна із втратою своєї половини. Зрештою, і Остап втілює ту рішучість і силу духу, яка дозволяє людині боротися та власну гідність, боротися проти несправедливості навіть тоді, коли несправедливість на­буває таких масштабів, що стає «нормою».

Ще один образ повісті гідний уваги — це образ Івана Котигорошка. Іван — вті­лення типу надійного товариша. Він щиро переймається долею своїх нових друзів, готовий ризикувати власним життям, аби допомогти Остапові й Соломії. Мені спо­добалось те, що створюючи образ Котигорошка, письменник не ідеалізує його (як не ідеалізує, до речі, жодного зі своїх персонажів), не робить з нього такого собі «супермена», а показує людину, звичайну людину, просту людину, тільки дуже чес­ну, із дуже палким серцем і таку, що всім серцем любить життя і любить людей.

Насправді, повість М. Коцюбинського цінна не тільки тим, що оповідає нам про історичні реалії, показує їх живими (погодьтесь, ми ніколи б не дізнались про історичне минуле так, як дізналися б з підручників історії), а й тим, що створює унікальні образи персонажів. У головних образах повісті «Дорогою ціною» по­єднується гостра індивідуальність, риси народного характеру, а часом — і деяка символічність. Навіть написавши стільки про ці образи, не можу переконати себе, що Остап, Соломія, Іван Котигорошко, а з ними й усі інші, — це вигадані обра­зи. Для мене вони залишаться живими людьми, з якими я познайомився через цю книгу. Непересічними людьми, людьми неймовірної сили духу і неймовірного прагнення волі, а не просто «образами, які...» Мабуть, сила слова і в цьому теж...

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (18 Октябрь 2016) | Просмотров: 12 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016