Среда, 07 Декабрь 2016, 10:37
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 40
Гостей: 40
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Чи актуальна «Божественна комедія» у наш час?

Як часто ми жаліємось, що не знаємо, як вчинити, і не маємо в кого просити поради. Ми сумуємо, що нашого досвіду не вистачає для того, аби вирішити якісь проблеми, зробити правильний вибір, проаналізувати ситуацію. Але ж насправді ми маємо досхочу джерел, звідки можемо черпати життєві знання, яких нам не вистачає, з якими можемо порадитись, звідки можемо дізнатись більше про життя та про сутність людини. Так, я маю на увазі книги. Багато хто, мабуть, думає, що головна функція книжок — розважальна: захоплюючий сюжет, цікаві епізоди — і такий читач задоволений, але, на жаль, не всі розуміють, що коли підручник — джерело знань у певній галузі науки, то художня література — джерело знань про життя. І кожен має навчитись сприймати той повчальний зміст, певну авторську філософію, що закладена в класичній літературі.

Навіть ті, хто згоден зі мною щодо повчальної функції літератури, прочитавши «Божественну комедію», можуть подумати: так, література вчить, але ж чого нас, су­часних людей, може навчити цей твір, який був написаний хтозна-коли, сповнений якоїсь незрозумілої вигадки давнього мислителя?.. Проте особисто я впевнений, що вічний твір Дайте не втратив своєї актуальності і, мабуть, не втратить її ніколи.

У «Божественній комедії» автор зобразив Пекло, Чистилище і Рай, подавши до­кладну «класифікацію» людських пороків та чеснот. У Пеклі мучаться скупі, пере­любники, лихварі, розбійники, грабіжники, вбивці, навіть занадто пихаті та гнівні теж потрапили в Дантове Пекло. У Чистилищі люди спокутують свої гріхи. Рай, так само, як Пекло та Чистилище, розподіляється на кілька рівнів, де праведники роз­міщені за кількістю добрих справ, зроблених за життя та за «ступенем святості». Як на мене, «класифікація» Дайте багатьом може здатися суперечливою (адже понят­тя про гріх, точніше про тяжкість гріха, попри незмінність релігійних канонів, все одно змінюється). Наприклад, Дайте розміщує в одному з кіл Пекла алхіміків, тоді як нам вони здаються таємничими середньовічними чарівниками, які вірили в існу­вання магічних сил, у можливість здобуття безсмертя тощо більше через свою наїв­ність та традицію алхімії, ніж через порочність... Та в будь-якому разі ще раз згада­ти, читаючи цей твір, про те, що навіть лінощі чи пиха є гріхом, — не буде зайвим.

Але твір Дайте набагато глибший, це не простий перелік гріхів та чеснот лю­дини! І глибина його філософського, повчального змісту — більша, ніж нагаду­вання про те, що бути розбійником не варто... Читаючи «Божественну комедію», найбільше поживи для роздумів я виніс з розмов, які веде ліричний герой із різни­ми «мешканцями» Пекла та Раю. От, наприклад, перебуваючи на першому рівні Раю, герой питається, чому черниці, яких було вкрадено з монастирів, не можуть потрапити до вищих рівнів Раю. І Беатріче, яка супроводжує героя Раєм, відпо­відає, що жертва так само несе відповідальність за те, що сталося, якщо вона не боролася достатньо. Ця думка звучить у творі досить побіжно, але ж наскільки цінна ця думка! Відверто кажучи, я навіть не очікував зустріти подібні погляди у творі, написаному на межі Середньовіччя та Ренесансу, коли покірливість була однією з головних засад релігійності... Читаючи цей твір, я не востаннє впевнив­ся в тому, що погляди Дайте були насправді дуже прогресивними як на той час. Але ж повернімося до цієї думки: виходить, покірливість долі — не завжди гарна риса, і боротьба з несправедливістю необхідна! Більш того, надмірна покірливість власній долі вважається за гріх (через неї черниці не можуть піднятися вище). На­справді, ця думка, хоч і не нова, але по-справжньому корисна, бо її варто б нага­дати багатьом моїм знайомим, аби вилікувати їх від надмірного фаталізму та звич­ки жалітися на власну «долю»!

Зустрівши у Раю душі справедливих людей, які склалися у символічну форму Орла (як символ справедливості). Дайте зазначає: «Орел говорить «Я», а чується «ми», бо справедливість — колегіальна!» Прочитавши цей епізод, я вкотре впев­нився в актуальності цього твору. Я вважаю, що багатьом моїм сучасникам вар­то було б перечитати цей твір, особливо це стосується людей, які так чи інакше пов’язані із владою.

Чи не найбільш повчальним здався мені епізод бесіди апостолів з головним героєм. Визначення, дані поняттям надії, віри, любові, мені здалися просто блис­кучими. А щодо їхньої актуальності — то вічні теми, вічні цінності, ясна річ, ні­коли її не втратять.

Читаючи «Божественну комедію», я також відзначив, наскільки важливим є для автора Любов. І це не тітьки любов до жінки, яку він втратив, це Любов вища, фітософська, Любов як стан душі, як спосіб взаємодії зі світом. Навіть наприкінці твору, коли герой бачить божество, він відзначає, що саме Любов навертає його душу на божественне...

Проблеми відповідальності за власну долю, справедливості, сутності людських почуттів, проблема внутрішньої гармонії та любові — усі ці питання залишаються в нашому житті. Я не можу сказати, що ці проблеми є абсолютно не вирішеними, просто кожна людина має знайти власні відповіді. Тут навряд чи хтось відповість за нас самих, але щоб сформувати власну позицію, ми маємо обміркувати думки інших. Твір Дайте Аліг’єрі «Божественна комедія» за кожним своїм рядком ховає глибоку метафоричність та повчальний зміст. Отже, кожен, хто вміє сприймати підтекст твору, погодиться, що «Божественна комедія» дуже актуальна у наш час і може допомогти нам у пошуках власного шляху.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (18 Октябрь 2016) | Просмотров: 18 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016