Пятница, 09 Декабрь 2016, 13:36
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 33
Гостей: 33
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Старовина, що минає (твір із власного досвіду на морально-етичну тему)

Ми з Дмитром, моїм братом, полюбляємо бродити старовинними вулицями нашого міста. Дмитрик малює, я фотографую. Захоплення малюванням і фото­графуванням у нас від батька. Він художник. Головні сюжети його картин — за­повітні куточки нашого міста: мости, пам’ятники, старовинні будинки і, звичай­но, шедеври природи: вікові дуби в центрі міста, квітники, річки і джерела. А ще батько любить малювати старовинні будівлі, які підлягають знесенню. Вигляд міс­та зміниться, а історики, просто патріоти рідного міста завжди зможуть побачити, який вигляд мав той чи інший куточок.

Ось і ми з братом взялися допомогти батькові у пошуках старих будинків.

Ми з Дмитром переходимо підвісним дерев’яним місточком через малу річку. Зупинившись на середині моста, ми насолоджуємося його рухами. Під кроками пішоходів міст розкачується на товстих сталевих тросах. Ми дивимося на воду, ба-

чимо риб, що застигли на поверхні, хмарки, віддзеркалені у воді, бачимо в дзер­калі води самих себе.

Але шлях наш лежить далі. Ми повільно йдемо повз берег набережною, що веде до дамби. Ця столітня дамба — визначна споруда міста. Але сьогодні я хочу розповісти не про дамбу, а про те, що бачимо ми на шляху до неї на протилеж­ному березі річки. Погляд притягує покинута будівля з темно-червоної цегли. Звісно, вона ненаселена. Покрівля провалилася, на вас похмуро дивляться пусті зіниці вікон. Будівля має три поверхи, а висотою вона не поступиться сучасній п’яти- або шестиповерхівці.

Ми не знаємо, чим займалися колишні мешканці загадкового будинку. Тут було якесь виробництво. Може, працювали люди, причетні до професій, які давно зникли. Нам з братом подобається фантазувати. А може, це будинок з привидами. Мабуть, цю будівлю полюбляють кажани. Вона розташована дуже близько до річ­ки. Будинок чує кумкання жаб, бачить качок, що летять над річкою або озерних чайок, які кружляють над гладінню води. Але в самому будинку похмуро, навіть моторошно, він охороняє якусь таємницю.

Дмитро замальовує цей дім, я фотографую. Потім наш шлях лежить до дамби, яка вирує, клекоче, регулюючи рівень води в річці.

За дамбою починається одноповерхове місто. Тут теж повіває старовиною. Нам подобається замальовувати будинки садибного типу. Крони фруктових дерев, які піднеслися над парканами, притягують погляд. А взагалі біля цієї річкн ще чи­мало цікавих місць. Тут розмістилася будівля колишнього млина, який збудували ще у XIX столітті. Чомусь і вона теж покинута.

Замальовуючи і фотографуючи такі будинки, ми самі собі ставимо питання: чому мешканці міста не дорожать своєю історією, не намагаються закарбувати у книжках, альбомах ці дивовижні куточки?

Ми сподіваємось, що наша пошукова робота, малюнки нашого батька коли- небудь, можливо, стануть у пригоді історикам, зодчим і просто цінителям пре­красного, створеного руками наших пращурів.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (18 Октябрь 2016) | Просмотров: 23 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016