Пятница, 23 Июнь 2017, 10:32
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 10
Гостей: 10
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Вид з вікна моєї кімнати (твір-опис місцевості на основі особистих спостережень)

Цього літа я по-новому подивився на свій двір. А все почалося з того, що рано-вранці мене розбудили сороки. Вони влаштували метушню у кронах старих тополь, які щільно підступають до нашого будинку. Не прокинутися було не­можливо: таким різким та голосним був сорочиний крик. Голосів інших птахів просто було не чути, хоча зазвичай у кімнату долітають цвірінькання горобців, посвист ластівок, воркування голубів. Врешті-решт я заснув, а потім, коли двір наповнився голосами людей, я вийшов на балкон і пильно став роздивлятися такий знайомий і водночас незнайомий двір. Ось гойдалки. Влітку вони скри­піли вабливо, голосно і уривчасто, наче розповідаючи про щось своє. Непода­лік від гойдалок — пісочниця. Вартими уваги є кам’яні фігури казкових героїв. Найпримітніший серед них — лікар Айболить зі своїми пацієнтами. Щоправда, Айболить постраждав від рук якогось хулігана: йому відбили кінчик носа.

У центрі двору — спортивний майданчик. Він заасфальтований і обгородже­ний металевою сіткою. Праворуч і ліворуч поставили невеликі футбольні воро­та. Влітку з ранку до вечора тут чути звуки м’яча, що котиться, удари по ньому, збуджені крики хлопців.

я почав роздивлятися дерева, у кронах яких сварилися сороки. Скільки не­схвального ми дізнаємося про них ще у ранньому дитинстві, з перших прочи­таних книжок! Сорока-злодійка, лісна пліткарка... Але сорока заслуговує і на багато добрих слів. Це дуже красивий птах. Строкате біло-чорне оперення — урочисте і строге вбрання.

Проте повернуся до дерев нашого двору. Придивляючись, я виявив у їхніх кронах гнізда-кулі. «Це і є житло сорок», — пояснив батько. Зовні вони скла­дені недбало, з гілок, що стирчать в різні боки. Але всередині ретельно обмаза­ні товстим шаром землі, глини, поверх якого птахи акуратно викладають м’яку підстилку з трави. В цій масі гілок, що колються й дряпаються, входу не зна­йти. Я не знаю, чи цього літа з’явилися кулі-гнізда, вперше я побачив їх після сорочиного бунту.

я вже сказав, що коту це гніздо неприступне. Проте сусідський кіт Степан, мабуть, не знав цього. По товстому сучкуватому стовбуру старої тополі він не­розважливо здерся доволі високо і вже майже досяг сорочиного гнізда, але, во­чевидь, зрозумів, що поживитися тут йому не вдасться, і вирішив відступити. Та де там. Може, висота дерева його злякала, може, злізти виявилося не під силу, але кіт почав дико репетувати, доки не захрип. На дереві Степан просидів увесь день. І весь день під деревом стояли дорослі і діти, що співчували Степанові, але допомогти йому ніхто нічим не міг. Закінчилося все тим, що хтось із меш­канців зателефонував до служби порятунку. Приїхала спеціальна машина, і ря­тівники зняли з дерева нещасного кота. Довго після цього у нашому дворі роз­повідали про чудесне рятування кота Степана. Розповідь обросла все новими і новими подробицями, так що зараз важко сказати, чи так усе було, чи, може,

хтось щось і вигадав. Але я підходжу до вікна своєї кімнати, довго дивлюся на дерево, де сидів кіт Степан, і думаю про те, що сорока може потривожити спо­кій людини або свійської тварини, але нам не можна безцеремонно турбувати ні дерево, ні птаха.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 11 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017