Суббота, 21 Октябрь 2017, 17:44
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 25
Гостей: 25
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

МІЙ шлях до школи (твір-опис місцевості на основі особистих спостережень)

Багато хто з моїх однокласників мешкає у нашому будинку. Вечорами ми збираємось у дворі, згадуємо минулий день, приколи на уроках, граємо у фут­бол, бадмінтон — взагалі, скільки ще розваг можна знайти, коли не хочеться йти додому.

Одного разу Юлька (вона сидить за першою партою, майже відмінниця) роз­повіла, що її батько повернуся з-за кордону, куди їздив у справах свого підпри­ємства, і привіз серед різних подарунків диски із записами популярних на Захо­ді музичних груп. Багато хто з нас хотів послухати диски. Юлька запропонувала улаштувати своєрідний конкурс: диск одержить той, хто дорогою до школи роз­повість щось цікаве, що приверне увагу. Її пропозиція нас не здивувала: нам за­дали написати твір на тему «Мій шлях до школи».

Назавтра я вийшов раніше за всіх, щоб встигнути роздивитися місцевість, яка, як мені здавалося, мало чим може мене здивувати.

Мій шлях до школи починається з того, що з двору я потрапляю просто на проспект. Ліворуч, за довгою ажурною чавунною огорожею, піднімаються корпу­си міської лікарні. Є там споруди ще довоєнної будови, а є й сучасні багатоповер­хові зі збірного залізобетону. За лікарняним комплексом тягнеться тінистий парк; він здичавів, і здається, що його відлюдні куточки зберігають якісь таємниці. На протилежнім боці — ряд житлових будинків, і в одному з них, у напівпідвальному помешканні, розташувалось кафе «Малюк і Карлсон». Відразу за цим кафе я по­вертаю праворуч, і за якихось сто метрів починається шкільний двір.

Мій опис шляху до школи був би неповним, якби я не згадав про нескінчен­ний потік машин, що рухаються по проспекту, численних кіосків, де торгують усякою всячиною, про що ще я забув згадати? Ах, так, на проспекті на шляху до школи треба проминути автозаправну станцію.

Чим може здивувати моя розповідь хлопців? Все це вони й самі бачили без­ліч разів. Удома я розповів матері про Юльчине завдання. Вона на мить замис­лилася, а потім сказала:

—    Ти можеш здивувати хлопців!

—    Чим це? — запитав я.

—    Чи відомо тобі, чому кафе називається «Малюк і Карлсон»?

—    То й що! Його можна назвати як завгодно.

—  Кафе так назвали невипадково, — усміхнулася мати. — У господаря кафе є чижик (це невелика лісова пташка), якого він кличе Малюк, а Карлсон — це хазяйський кіт, товстий, неповороткий. Ось імена улюбленців і стали назвою кафе.

—    Звідки ти це знаєш? — здивувався я.

—    У кафе працює моя подруга, вона й розповіла про це.

Тепер я знав, чим здивувати хлопців. Свідченням того, що мені це вдалося, був диск, привезений батьком Юльки з відрядження. Вона дала його мені пер­шому з хлопців на один вечір.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 46 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017