Воскресенье, 22 Октябрь 2017, 19:36
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 79
Гостей: 79
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Пам’ятник Кобзареві у Харкові (твір-опис пам’ятника Т. Г. Шевченку і місцевості)

Є у Харкові святі для кожного мешканця місця, які внесені у всі екскурсійні маршрути міста. Тут призначають побачення, сюди харків’яни неодмінно ведуть гостей, що приїхали до них здалеку. Тут можна побачити й іноземні делегації. Такі місця — дзвіниця Успенського собору, Покровський монастир, пам’ятник Т. Г. Шевченку...

Пам’ятник великому Кобзареві посідає особливе місце у списку відомих місць столиці Слобожанщини. Відкритий 24 березня 1935 року, він і зараз залишаєть­ся одним із найзначніших досягнень вітчизняної монументальної скульптури і є яскравим символом дружби і братерства українського і російського народів.

Пам’ятник Тарасу Шевченку — своєрідна візитна картка Харкова. Дорогу до нього легко знайде навіть той, хто вперше приїхав до Харкова. Пам’ятник ви­сочіє між головною магістраллю міста — Сумською вулицею — і центральним майданом, який із здобуттям Україною незалежності дістав назву майдан Сво­боди.

Дуже вдало вибране місце, точно розраховані розміри монумента (його за­гальна висота 16,5 метра, висота статуї поета 5,5 метра), гармонійна підпоряд­кованість архітектурних і скульптурних елементів сприяли тому, що пам’ятник одразу органічно вписався в ансамбль міста. Пам’ятник стоїть у мальовничому місці — у саду імені Т. Г. Шевченка. Одна з алей саду веде до Національного університету імені В. Каразіна; по іншій алеї від пам’ятника можна потрапити до ще однієї споруди, вартої уваги, — кіноконцертної зали «Україна». Цю залу кільцем обступили старі і молоді дерева саду Шевченка. Тут до саду примикає один із найстаріших в Україні зоопарків, історія якого налічує понад сто років.

Проте серцем цього дивовижного куточка Харкова є пам’ятник Кобзарю.

Бронзова статуя Шевченка піднята на тригранний пілон. Довкола нього на виступі, що поступово зростає, розташовані шістнадцять фігур, які уособлю­ють собою всю історію України. Уся ця складна композиція виростає з кругло­го східчастого підмурка.

Шевченко стоїть, ледве схиливши у задумі непокриту голову. Скульптор зупи­нив ту мить, коли поет збирався зробити крок — він увесь порив, увесь рух. На плечі накинуте пальто, права рука стиснута у кулак. У зовнішності поета, у його суворому обличчі, у зсунутих бровах, в енергійному жесті руки відчувається сила незвичайної людини, що присвятила своє життя і талант Україні, своєму наро­дові, — людини, яка залишила потомкам велику творчу спадщину. На творчос­ті Шевченка зросло чимало поколінь сучасних художників слова. Стоячи біля пам’ятника, ми наче чуємо у шумі дерев, що оточують пам’ятник, вічні слова:

Реве та стогне Дніпр широкий...

У кам’яних постатях, якими скульптур оточив Кобзаря, ми пізнаємо зна­йомих персонажів: Катерину, батрачку Докію, волелюбних сподвижників Івана Гонту і Максима Залізняка — гайдамаків. Скульптор виявив глибоке розуміння творчості поета і його життєвого подвигу. І все ж таки, розглядаючи статуї, що оточують головний пілон п’єдесталу, ми насамперед зупиняємо увагу на поста­ті молодої селянки-матері. Вона поставлена щільно до пілона, виділяється на тлі його гладкої полірованої поверхні і наче відокремлена від решти фігур. Ста­туя відразу асоціюється з образом Катерини. Але образ, створений скульптором, значно ширший. Тема гіркої жіночої долі, безрадісного материнства — одна з головних у творчості Шевченка. Те, що скульптор зосередив увагу глядача на жіночому образі, ще раз свідчить про те, як глибоко проникнув він у суть шев­ченківської поезії. «Катерина» — велика удача скульптора. Вона не тільки краща в ансамблі пам’ятника Шевченку, а й взагалі одно з найкращих творінь скуль­птора Матвія Генріховича Манізера.

Манізер народився у Петербурзі в родині художника. Він закінчив матема­тичний факультет Петербурзького університету, а потім — Академію мистецтв. Серед творінь Манізера — пам’ятники видатному вченому І. Павлову, біологу і селекціонеру І. Мічуріну, художнику Рєпіну, багатьом іншим видатним лю­дям. Однак найяскравішим свідченням високої художньої зрілості скульптора є пам’ятник Т. Г. Шевченку у Харкові.

Ось одна із цікавих подробиць роботи Манізера над пам’ятником. Для дея­ких статуй, що уособлюють історичне минуле України, скульптору позували ви­датні майстри української сцени — Н. Ужвій, О. Бучма, І. Мар’яненко, О. Сер­дюк, — які спеціально приїздили до скульптора. Пам’ятник Шевченку можна сміливо назвати пам’ятником української культури

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 53 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017