Среда, 28 Июнь 2017, 09:07
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

МІЙ родовід (твір у публіцистичному стилі на патріотичну тему)

У нашій домашній бібліотеці є унікальне видання — ілюстрований дода­ток до журналу «Нива» в коленкоровій палітурці, видане у Санкт-Петербурзі 1901 року. Це — сімейна реліквія, яка переходить від одного покоління нашого роду до іншого.

у додатку до журналу «Нива» зібрані свідчення про найважливіші події жит­тя російського суспільства в XIX столітті і про збройні сили, природознавство, землеробство і про багато інше.

Цю книгу захоплено читали і мій дід, і мій прадід, про що свідчать залишені ними на полях олівцеві помітки. Вже самі ці помітки — для нас велика цінність. Це пам’ять про людей, що давно пішли з життя.

Одного разу, коли я хворів, я взяв з полиці важкий фоліант і почав горта­ти, з цікавістю роздивляючись портрети історичних діячів і репродукції картин.

я уявив, як ось так, на початку минулого століття гортали книгу мої предки — такі ж юні, як і я. Перегорнувши сторінку, я виявив якийсь папірець. Як же я був здивований, коли виявилося, що це два невикористаних квитки в оперу. На них стояла дата: 1941, 24 червня... Чому вони були не використані, я зрозумів: почалася Велика Вітчизняна війна. Але кому належали ці квитки? Який спек­такль не встигли подивитися їхні власники?

Із цим запитанням я звернувся до дідуся.

— Ці квитки — теж наша сімейна реліквія, — сказав він. — Я народився вже після війни і дізнався від своєї матері, що мій батько, а твій прадід Іван Івано­вич, пішов на фронт з першим ешелоном. Саме його за сумлінну працю на за­воді преміювали двома квитками в оперу: цього дня йшла опера Чайковського «Євгеній Онєгін».

—    і^е як квитки опинилися в цій книзі?

— йдучи на фронт, твій прадід поклав їх для певності в наймасивнішу кни­гу, яка знайшлася у нашій сімейній бібліотеці, і сказав твоїй прабабці: нехай ці квитки чекають на моє повернення. Прадід повернувся додому з нагородами, ти їх знаєш, ми дбайливо зберігаємо їх. Я вже не пам’ятаю, чи вдалося їм того пе­реможного року побувати в театрі. Мабуть, ні: місто лежало у руїнах, справ було багато. Ось така, Сашко, історія, пов’язана з цими квитками.

—    А ти не знаєш, діду, хто були батьки мого прадіда?

— Свій родовід ти маєш знати. Без поваги до предків, без знання історії сво­го роду людина перетворюється на того, про кого кажуть: «без роду, без племе­ні». Твій прадід був машиністом паровоза, а його батьки — селянами. Але ми коли-небудь поговоримо про це окремо. Ми з тобою почнемо важливу справу: складемо генеалогічне дерево нашого роду.

—    А що це таке? — запитав я.

— Почнемо з прапрадідів — з тих, про кого я знаю. Кожна гілочка цього де­рева — нове покоління. Одна гілочка буде твоєю. А потім дерево розростати­меться. З’являться нові гілочки — твої діти і онуки. І так без кінця. Адже це не­правильно, що часто нам більше відомо про предків тих або інших історичних осіб, ніж про свій особистий родовід.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 14 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017