Вторник, 22 Август 2017, 11:21
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

«Громадянином бути зобов’язаний» (твір-роздум у публіцистичному стилі на патріотичну тему)

Був передсвятковий день. Ближче до вечора хтось подзвонив нам у двері. Хто б це міг бути? Ми ні на кого не чекали. На порозі стояла незнайома літня жінка. «Мабуть, помилилася квартирою», — подумав я. Жінка привітно приві­талася, вибачилася за те, що потурбувала, а мати запропонувала їй увійти у пе­редпокій. Тут при світлові я роздивився гостю: на вигляд вона була старшою від моєї бабусі.

— Мене звуть Ганна Миколаївна, — відрекомендувалася вона, — я все життя працювала у школі, зараз на пенсії. До вас, зовсім незнайомих людей, я зверта­юся з незвичайним проханням. Деякі, дізнавшись про мету мого візиту, намага­лися якомога швидше мене випровадити, але я не ображаюся на людей.

—    Чим ми зможемо вам допомогти?

—    Не мені, а дітям. — І Ганна Миколаївна розповіла таку історію.

Декілька таких самих пенсіонерів, як вона, колишні педагоги, на громад­ських засадах почали співпрацювати з дитячою кімнатою міліції. Вони узяли під свою опіку групу дітей, яких називають «важкими». Вулиця для таких дітей стала рідним домом. Колишні вчителі-ентузіасти займаються з ними, організують їхнє дозвілля. Місцева влада виділила для цього спеціальне приміщення недалеко від нашого будинку. І для того щоб діти, які не потрібні навіть власним батькам, відчули у свята тепло домашнього вогнища, Ганна Миколаївна та її колеги вирі­шили справити їм «солодкий стіл». Ось вона і звернулася до деяких мешканців, в тому числі і до нас, принести на свято дітям щось смачненьке.

—    Але, якщо не можете, — сказала гостя, — я піду собі, не ображатимусь.

Розмову Ганни Миколаївни з матір’ю почула бабуся. Вона вийшла до гості і

сказала, що наша родина обов’язково візьме участь в «солодкім столі» для дітей.

Коли Ганна Миколаївна пішла, мати з бабусею вирішили спекти великий пиріг з яблучним повидлом.

—  Як ти, сину, оцінюєш вчинок Ганни Миколаївни та інших колишніх учи­телів, які узяли під опіку чужих дітей?

—    А навіщо це їм потрібно? У дітей є свої родини.

—  А ти чув такі рядки російського поета Некрасова «Позтом можешь ти не бьіть, но гражданином бьіть обязан»? Ці жінки — найсправжнісінькі громадяни своєї країни. Ганна Миколаївна казала, що зарплату їм за це не платять, роблять вони свою справу не заради слави. Турбуючись про чужих дітей, вони відчува­ють себе потрібними людям, і це дає їм задоволення. Це і є справжні громадя­ни...

Так, наша родина не залишилася байдужою. Завтра ми всі разом віднесемо дітям святковий пиріг з яблучним повидлом.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 23 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017