Пятница, 28 Июль 2017, 02:33
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Деревця-мандрівники (твір у публіцистичному стилі)

До нас на Великдень приїздив погостювати мій двоюрідний брат Сергійко. Радісно поблискуючи очами, він розповів, що їхній клас взяв участь у незвичай­нім суботнику: разом з мешканцями села хлопці саджали дерева.

—  Ну і що в цьому особливого? — запитав я. — Ми теж біля школи саджали дерева. Правда, це було минулого року.

—    Але смереки і модрини, які ми саджали, незвичайні, — сказав брат.

—    І у чому їхня незвичайність?

—    Ці деревця прибули до нас здалеку — з Львівської області.

Як пояснив мені Сергійко, Валківський район Харківської області, де знахо­диться його село, ось уже понад десять років дружить із Сколевським районом Львівської області. Знатні хлібороби двох районів регулярно зустрічаються то в Харківській, то у Львівській області, обмінюються досвідом. У Валківський ра­йон приїздили колективи художньої самодіяльності, з відповідним візитом їзди­ли до львів’ян слобожанські актори. Цього разу два райони вирішили проклас­ти між собою «зелений міст» дружби. Якщо у Харківську область були надіслані смереки і модрини, то Валківське лісництво відправило у Сколівський район вербові і кленові саджанці.

З розповіді брата я зрозумів, що садіння дерев перетворилося на справжнє свято. Сергійко продовжував розповідати:

—  Учителька, тримаючи саджанець, запитала нас, хто знає, як по-українськи називається ялинка. Діти хором відповіли. І тоді вчителька сказала: «Скільки краси і поезії в цьому слові. Недарма смерека оспівана поетами». А я дивився на молоденькі ялинки, які вже зайняли своє місце уздовж дороги до школи. Ці деревця були пухнастими, їхнє темно-зелене вбрання так і притягувало погляд. Я провів рукою по смерековій лапі, і вона мене не вколола! Я неначе обмінявся з деревцем потиском рук.

—    Чудово! — захоплено прошепотів я.

— Ми ще не закінчили роботу, — продовжував Сергійко, — як почав накра­пати дощик. Але хлопці і не подумали йти в укриття або відкласти почату спра­ву. А потім раптово вийшло сонце, і безліч дощинок засяяли усіма кольорами веселки на зелені голок.

—    Уявляю, як це красиво! — вигукнув я.

— Приїжджай до нас улітку на канікули,— все побачиш на власні очі, — за­просив мене Сергійко.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 20 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017