Воскресенье, 22 Октябрь 2017, 19:35
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 83
Гостей: 83
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Все тягнеться до сонця, до весни... (твір-опис місцевості за картиною К. Ф. Юона «Березневе сонце»)

Скільки прекрасних полотен створено художниками, в яких вони передали свою захопленість красою рідної землі! «Золота осінь» і «Березень» І. Левітана, «Ставок, що заріс» В. Полєнова, «Українська ніч» П. Куїнджі, «Корабельний гай» І. Шишкіна... Усе це — шедеври, те, без чого людина побіднішає. Худож­ник ніби нагадує нам: «Люди, зачекайте! Озирніться навкруги — світ дивовиж­ний та неповторний. У кожній квітці, в кожній гілочці, росинці, у кожнім сві­танку та надвечір’ї — невпинна робота природи, яка вам дарує красу».

Написана 1915 року картина К. Ф. Юона «Березневе сонце» — найвідоміший пейзаж видатного російського художника. Він переносить нас у ті часи, коли ро­сійські селяни ставили свої хати з дерева. Вони були великі, добротні, затишні, як на картині Юона. Стоять такі хати, повернувшись лицем до проїзного шля­ху, поблискують на сонці високо піднесеними над землею вікнами. Що не хата — то хороми. Під її дахом жила зазвичай велика родина. З таких осель виходило у поле відразу чоловіків з десятеро.

Поки що до польових робіт далеко. Дахи хат щільно вкриті снігом. Сніго­ве покривало огорнуло і землю. Дивипіся на картину і думаєш: мабуть, мину­лої ночі по вулицях села носилася завірюха. Але розумієш, що зима мало-пома­лу починає поступатися весні. На снігу — довгі тіні від дерев, від коней, яких осідлали сільські дітлахи. Протоптаною стежкою вирушили вони кудись за село. Звертаєш увагу на гряду високих беріз. Березневе сонце на заході запалює стов­бури та гілки дерев яскравим полум’ям. Здається, від них ллється тепло. Позо­лочені сонцем дерева, наче велетенські сторожі, застигли біля будинків селян. Може, посаджені вони дідами-прадідами теперішніх мешканців села. Старі де­рева у правому куті картини тягнуться до сонячного світла своїми вузлуватими скривленими часом та негодою гілками.

Увагу глядачів привертає забавна сценка: яскраво-червоне у сонячних про­менях лоша щойно прийняло снігову ванну і ще не встигло обтруситися. Чор­ний собака з обуренням обгавкує «снігове чудовисько».

Дивлячись на картину, відчуваєш дивовижний стан спокою і умиротворен­ня, яким буквально дихає полотно. Адже К. Ф. Юон написав цю картину піс­ля дев’ятидобової бурі і виснажливого снігопаду. Хочеться надовго зберегти у пам’яті цей дивовижний сільський пейзаж, відчути себе вершником і проскака­ти засніженою вулицею на околицю села, поглянути у блакитну далечінь, звідки неквапливо йде весна...

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 23 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017