Суббота, 24 Июнь 2017, 12:24
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Я наодинці з природою (твір-діалог про випадок із мого жипя)

Мені подобається листяний ліс. Одного разу, підійшовши до дуба, я поляс­кав його, як давнього друга, по зморшкуватому теплому стовбурі. Звідкись звер­ху, майже із крони, пролунало:

—     Хто там?

—     Це я, хлопчик на ім’я Сашко Романенко. А ти хто?

—  Здогадайся. Моє помешкання, затишне й тепле, на першому, найвисоко- му ярусі.

—     А що, хіба ліс має яруси, як будинок — поверхи?

—  Так, тільки нумерація починається зверху. Перший ярус найвищий, тут дуби і ясени.

—     Ти харчуєшся жолудями?

—     Так, окрім жолудів, їм ос і джмелів.

—     Виходить, ти птах?

 

—  Не вгадав! Ось тобі зустрічне питання. Назви птаха, що живе на першо­му ярусі.

—    Мабуть, синиця.

—  Правильно, але не просто синиця, а синиця довгохвоста. Я ж можу жити і на другому ярусі. Він нижчий. Тут мої друзі. Крім горобини і клена, є дикі яблу­ні і груші.

—    Ти все це їси? Тоді ти дятел!

—  Я ж сказала, що не птах, хоч літаю не гірше. Сюди, на другий ярус, я іноді приношу свої запаси і ховаю їх. У третім ярусі прогулююсь. Там сутінно, багато чагарників, особливо ліщини. А ще мені подобається вранці і ввечері мандрува­ти по четвертому і п’ятому ярусам. Там безліч трав, квітів, що розливають диво­вижний аромат. Поруч із папороттю тут ростуть конвалії, брат-і-сестра, дзвіноч­ки. А опускаючись у шостий ярус, я ласую суницею.

—    Скільки ж ярусів усього в лісі?

—  Сім ярусів. І на усіх я буваю. Поверхня найнижчого, сьомого, яруса вкри­та моховинням і водоростями. Там бувати нецікаво. Туди я спускаюся, щоб іно­ді спіймати ящірку.

—    Скажи, будь ласка, хто ж ти?

—  Ще й досі не здогадався? Я мандрую по всіх ярусах, забираюсь у пташині гнізда, ласую яйцями і ловлю пташенят, крім того, ще люблю мед.

—    Тоді, схоже, ти куниця.

—  Не згадуй при мені цю розбійницю! Куниця — мій найлютіший ворог. Зу­стрівшись із нею одного разу біля бджолиного дупла, я ледве втекла. І знаєш, лише завдяки моєму хвосту мені вдалося врятуватися. Він, наче парашут, допо­міг мені за лічені секунди досягнути землі.

—    Ти білка! Покажися, будь ласка!

Підвівши очі, я побачив гостру білячу мордочку, що дивилася на мене хи­тро, ніби вивчаючи.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 17 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017