Воскресенье, 25 Июнь 2017, 02:02
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Актуальність поеми М. Вороного «Евшан-зілля»

Доля багатьох видатних діячів української літератури склалася не досить вда­ло, або й трагічно. Провідні літератори та громадсько-суспільні діячі нашої дер­жави протягом сторіч зазнавали утисків з боку влади, цензури. Я вважаю, що українська література є справжнім феноменом у світовому літературному про­цесі, бо це література, створена мучениками: утисків зазнавали не лише поніве­чені цензурою твори, а й самі митці часто не мали можливості вільно мислити, жити, творити, в багатьох випадках героїчні сини українського народу букваль­но вмирали за літературу. Проте не зупинялися. Я впевнений, що слід замис­литися над долями українських літераторів, знати поіменно людей, яких було просто вбито за любов до рідного слова, до рідного народу та до вільної, щирої думки. Як на мене, усі вони не менше захищали наше майбутнє та майбутнє свого народу, аніж героїчні учасники війни. Війна — страшна річ, але так вже склалося, що на ній убивають. Чи не викликає справжній шок те, що в історич­ну добу, яку моє покоління вже не застало, вбивали і в літературі? Чи ж є ще де-небудь у світі культура, у якій були людські жертви літературного процесу, мученики від літератури?

Одним із мучеників від літератури став на початку XX століття М. Вороний. Після себе він залишив шедевр поетичної та суспільно-громадської думки — по­ему «Євшан-зілля». Цей твір залишається актуальним і дотепер. На жаль, це так. Найчастіше ми говоримо, що збереження своєї актуальності твором протягом десятиріч свідчить про художню цінність цього твору. Але в даному випадку — не лише про це. Актуальність поеми М. Вороного говорить не лише про неабия­кий талант митця, а й про те, що проблема, окреслена автором, існує і дотепер, і це насправді «на жаль».

У своїй поемі М. Вороний звертається до проблеми історичної пам’яті наро­ду та проблеми національної свідомості. Син половецького хана, що потрапляє в полон до князя Володимира, забуває рідну землю, тільки запах євшан-зілля допомагає юнакові оновити в серці все, що було забуто та загублено. Вороний вкладає у цей сюжет глибокий зміст: він наголошує, що надто багато людей від­цуралися від свого народу і невідомо, яким зіллям треба їх поїти, аби вони при­гадали та повернулися до свого коріння, до землі своїх пращурів, повернулися як фізично, так і душевно.

Усі ці питання залишаються відкритими і дотепер. Сучасна нам Україна має ті ж самі проблеми: щороку надзвичайна кількість людей їде за кордон, наза­вжди залишаючи свою Батьківщину. Я впевнений, що така гонитва за певними матеріальним благами не здатна втамувати душевний голод, який у будь-якому разі має виникнути у здорової людини, коли вона опиняється далеко від рідної землі. Адже, як кажуть, «не хлібом єдиним...».

Але ж мене дивує, що навіть ті, хто живе на Україні, часто не мають права на­звати себе українцями. Неприродно велика частина населення не знає навіть дер­жавної мови. Причому це не люди інших національностей, які приїхали до Украї­ни на роботу чи навчання, а це етнічні українці. Хіба ж припустимо, що людина не знає власної мови? Тим більше, що розмовляти українською просто приємно через красу, мелодійність та багатство цієї мови. На жаль, на вулицях багатьох україн­ських міст ви скоріше побачите людину, що розмовляє китайською, аніж людину, що говорить українською. Та ж сама ситуація має місце щодо знань власної історії та культури... Тільки у невеличких селах ще зберігають українські звичаї та обрядо­вість у повній мірі. Власна культура стає екзотикою для багатьох українців.

Чи для такої ситуації українські літературні та суспільні діячі часто віддавали своє життя лише за один палкий заклик, що пролунав зі сторінок твору? Я вва­жаю, що поема М. Вороного «Євшан-зілля» як ніщо інше може бути стимулом замислитися-таки над власним способом життя. Можливо, тоді кожен спробує зробити так, щоб проблеми, порушені у поемі М. Вороного «Євшан-зілля», зре­штою втратили свою актуальність...

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 14 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017