Вторник, 26 Сентябрь 2017, 04:07
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 4
Гостей: 4
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Поетизація любові і радощів жипя в ліриці Сапфо і Анакреонта

Грецька народна пісня поступово пристосовувалася до нових завдань і тем, висунутих епохою становлення античної держави. Пісня поступово перетворю­валася на засіб виразу суб’єктивних відчуттів, особистих емоцій поета. Цей на­прям розвивався у творчості поетів-золійців, літературним і музичним центром яких був острів Лесбос. Вони ввели в літературу декілька нових віршованих роз­мірів, призначених для сольного співу під звуки ліри, продовжуючи тематику культових і обрядових пісень, застільних, весільних, любовних, поети о. Лесбос пов’язують їх з особистими переживаннями, з колом друзів, з подіями поточно­го дня. Такі вірші мали виконуватися в певній обстановці і були розраховані на певне середовище.

Найвідомішими представниками сольної лірики VI ст. є лесбосці Алкей і по­етеса Сапфо.

Алкей відомий, в основному, з уривчастих цитат, цілих віршів збереглося небагато. Алкей пише про боротьбу з тиранами, про героїв, захищає інтереси знаті, до якої сам належав. Але найчастіше темою його віршів є вино, гуляння і любов. Алкей писав вірші і на честь лесбійської поетеси «фіалкокудрої, чистої Сапфо, яка солодко посміхалася».

Сапфо народилася в дорійсько-золійській частині Греції, де жінка не була затворницею. Жінки, як і чоловіки, створювали свої громади. Приміщення, де збиралися жінки, Сапфо називає «домом служительок муз». Коло інтересів спів­дружності жінок і визначає основну тематику поезії Сапфо: це святкування, весілля, спілкування подруг, їхні захоплення, суперництво, ревнощі, розлука. Особисті переживання поетеси передано з надзвичайною простотою і ясністю. У вірші, мабуть, призначеному для весілля, поетеса прославляє «рівного богам» нареченого, його «солодкий голос і чарівливий сміх». Але основну увагу вона приділяє особистим почуттям:

...У меня при зтом Перестало сразу бьі сердце биться:

Лишь тебя увижу, — уж я не силах вьімолвить слова.

Но немеет тот час язьік, под кожей Бьістро легкий жар пробегает, смотрят,

Ничего не видя, глаза, в ушах же — звон непрерьівньїй.

У іншому вірші розповідається про далеку подругу, яка сумує в розлуці з Сапфо та її колом: «Коли ми жили разом, Арігнота дивилася на тебе, як на бо­гиню, і найбільше їй подобався твій танець. Тепер вона виблискує серед лідій­ських дружин, як рожевий місяць після заходу сонця перевершує всі зірки і ви­промінює своє світло на солоне море і ниви, рясно вкриті квітами».

Замислюючись над красою кохання, Сапфо ілюструє свої думки міфологіч­ними прикладами і особистими переживаннями, переконуючи своїх сучасників у тому, що «найкрасивіше на землі — те, що ми любимо». Тому любов у Сапфо «вбрана» у прекрасне вбрання, оточена ароматами квітів і диханням весни. Опи­суючи своїх героїнь і героїв, поетеса не скупиться на порівняння фольклорного типу. Наречена уподібнюється яблуку, що «яскраво червоніє на гілці високій», а наречений подібний до стрункої гілки. А до шлюбного чертога прибуває сама Афродіта з хором пустотливих зротів.

Пестрьім троном, славная Афродита,

Зевса дочь, искусная в хитрьіх ковох,

Я молю тебя: не круши мне горем Сердца, благая!

Близькість до народної пісні, свіжість і щирість почуття характерні і для іо­нійця Анакреонта. Ліра Анакреонта завжди налаштована на веселий лад. Любов і вино — основні теми його пісень, але трактуються вони не серйозно, а як до­тепна глузлива гра. Поет, що дожив до сивини, іронізує зі своїх любовних при­год. Гра в любов замінює йому сильні пристрасті. Навіть Ерота, бога любові, поет зображає пустотливою дитиною, що грає в кості або м’яч.

Пісні Анакреонта, що прославляли земні радощі веселого життя, пізніше були підхоплені іншими авторами, вірші яких почали називати анакреонтични­ми. На їх основі виросла «анакреонтика» епохи Відродження і Просвіти; вони надихали багатьох російських і європейських поетів.

Давньогрецька сольна пісенна лірика стала основою для розвитку в європей­ській літературі ліричного жанру поезії, зверненого до внутрішнього світу лю­дини. Чуттєвість, любов, дружба, розлука і суперництво будуть оспівані з новою силою в любовній ліриці різних народів.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 20 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017