Среда, 13 Декабрь 2017, 22:32
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 70
Гостей: 70
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Проблема добра і зла у трагедії В. Шекспіра «Гамлет»

Було б просто, якби я зараз написав, що Гамлет і хтось там іще — це святе воїнство добра, а Клавдій і ще той, той і отой втілюють у собі все світове зло. Але ж я так не напишу, бо в трагедії Шекспіра «Гамлет» нема «професійних» но­сіїв добра, а від зла не застрахований ніхто. Ось принц Данії на побаченні з ко­ханою. «Його жорстокість і зневажливі слова в звертанні до неї засвідчують силу його кохання і розчарування», — написано в посібнику для середньої школи.

Хіба таке кохання — найгуманніше з людських почуттів? Ми всі знаємо, чим завершилася така любов. Тут хочеш — не хочеш, а вигукнеш тютчевське «О, как убийственно мьі любим!»

Тепер залишилося знайти добро в характері нового короля Клавдія, і все буде заплутано остаточно. Будь ласка, і шукати не треба — все на поверхні. Страшні муки совісті, через які він щодня напивається так, що це вже відомо «на Захід і на Схід». Досить довго намагається врятувати племінника-«синочка» від власної розправи, а міг би доручити кому-небудь, (наприклад. Полонію) зу­стріти хлопця десь на підході до Ельсінора... Той за королівську прихильність і батька б «зустрів». Такий він добрий царедворець.

Отже, на відміну від класицистів, Шекспір не поділяє своїх персонажів на позитивних і негативних, а «дозволяє» добру і злу боротися в одній людині. А там уже сама людина вирішує, якій силі віддати перемогу. Цим я і пояснюю дивну нерішучість, яку виявляє принц Данський у своїй боротьбі з убивцями батька. Інколи зла й стрімка сила бере в ньому гору, і тоді блискавична шпага пронизує людське тіло під зловтішний вигук: «Що там, пацюк?! Заприсягнусь, що мертвий». Зла й рішуча людина ховає тіло нещасного від поховання і циніч­но відповідає шукачам: «Як засмердить, то знайдете одразу». Зла і рішуча люди­на готова зробити те саме під час зустрічі з королем, що молиться, і тільки зло рятує Клавдія. Зло не буде вбивати у хвилину каяття і морального очищення.

Зло зачекає слушної хвилини: «Тепер працюй, отруто!» Та коли біль і гнів на хвилину випускають зі своїх лабет молодшого Гамлета, добро робить його роз­важливим і навіть лагідно-скорботним.

Життя взагалі тяжка річ, а в Данії тим більше. Тільки це не та Данія, що на Ютландському півострові, а та країна, яку ДАНО кожній людині. Тому й ДА­НІЯ — у кожного своя.

У боротьбі зі злом поле битви — душа людини, бо без людини в світі немає ні добра, ні зла. Природа таких понять не розуміє.

Зло має багато облич. Король Клавдій знає, що невинним виразом обличчя можна і диявола обдурити, хоч той — сама брехня і батько брехні. Іноді зло має чисте дівоче обличчя красуні Офелії і спонукує її на зраду чеснотою послуху.

Немає місця на землі, де мешкає персоніфіковане зло, куди б можна було прийти і стяти прокляту голову. Зло в душі кожної людини. Якщо всім стяти го­лови, зла не буде, але не буде й людства. «Світ розхитався», — каже Гамлет, але так само світить сонце, дзюрчить вода у водограї на замковому дворі, співають птахи. Світ розхитався в людях, які втратили здатність розрізняти добро і зло.

У чому вбачає Шекспір корінь зла? Мені здається, що це передусім его­їзм, намагання весь світ примусити служити власним примхам. Тільки егоїзмом можна пояснити злочин Клавдія, непристойний шлюб Гертруди, гонитву Поло- нія за грішми і нагородами... Та хіба ж то був у Клавдія не потяг до влади? Так, потяг. Таку форму обрав його егоїзм. Хіба ж не хіть штовхає двотижневу вдову до королівського ложа? Так. Таке обличчя прибрав її егоїзм: «Я ще така молода і гарна, а за час жалоби, не дай Господи, можу й з тіла спасти!»

Гадаю, немає вже сенсу продовжувати цей ланцюг пояснень.

«Світ розхитався» в людських душах, а Гамлет розуміє своє завдання відбу­дувати його на кращих засадах. Страшний тягар випадає на його долю. Колись Син Божий прийшов для цього на землю. Ходив, навчав, творив дива, просив і навіть вдавався до канчуків... Даремно! І живого^ Бога розіп’яли на високій горі. Чи для того, щоб якнайбільше людей бачили Його ганебну страту? Чи для того, щоб Він бачив, що Його життя і сама смерть нічого не змінили в жорсто­ких душах?

Тому історія принца Данського і є трагедією. Він приречений на вікову бо­ротьбу зі злом.

Мені шкода нещасного Гамлета. Мені шкода Шекспіра, який поставив перед собою таку просту мету — написати нову п’єсу для Річарда Бербеджа. А вияви­лося, що він поставив перед собою фундаментальне питання людського життя. Наскільки б усім було краще, якби Гамлет вчинив державний заколот, зарізав би Клавдія, одружився з Офелією і нагородив Полонія найвищим орденом. І не замислювався б над питаннями справедливості, добра і зла в житті.

Щоправда, тоді б це була «чорна» комедія.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (04 Май 2017) | Просмотров: 49 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017