Пятница, 17 Ноябрь 2017, 19:43
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 32
Гостей: 32
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Наодинці з природою, або Прощання з Осінню (твір-опис)

Як прекрасно йти тоненькою стрічечкою стежини і, забуваючи про все, розчи­нятися у величній красі лісу! Він начебто розкриває для тебе свої обійми, і ти завмираєш у німому подиві.

Тиша захоплює тебе. Ти стоїш нерухомо, немов чекаєш щось. Але от налітає вітер, і все відразу оживає. Прокидаються дерева, скидають із себе сонячне лис­тя — листи Осені і Лісу. Ти чекав їх так довго! Перебираючи кожний листок, наре­шті знаходиш лист, адресований тільки тобі.

Про що думає ліс? Про що мріє? Вдивляючись у жовтогарячі прожилки Юіе- нового листа, можна про все довідатися: ліс пише тобі про Літо із сонцем, що сміється, і солов’їні трелі, про весну з її першими квітами, журавлями і квітучими деревами. Про чарівницю-зиму, що незабаром прийде, накриє ліс своїм сніжним килимом, і він заблищить на сонці.

Поки ж Ліс живе в Осені і радіє кожній миті, незважаючи, що плинуть дні, місяці... І Осінь змінюється. Вона все частіше сумує і плаче осіннім дощем.

А як чудово сидіти в лісі під ялинкою і спостерігати за сріблистими краплями! Дощ наповнює ліс неповторною свіжістю. Тобі зовсім не сумно, навпаки — ти радієш, коли раптом бачиш маленькі різнобарвні гриби, що непомітно з’явилися під деревом.

Твоя душа злітає високо до небес. І це почуття польоту ти ховаєш глибоко в серці, щоб донести його до наступної Осені, а може, щоб пронести через усе життя...

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (08 Ноябрь 2017) | Просмотров: 10 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017