Пятница, 17 Ноябрь 2017, 19:41
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 32
Гостей: 32
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Сімейна реліквія (твір-розповідь)

На п’ятнадцятиріччя мама подарувала мені потьмянілий від часу срібний пер­стень з великим прозоро-блакитним каменем. «Красивий, — подумала я, — але явно не новий. По-моєму, таких зараз не роблять. Цікаво, чий він?» Немов угада­вши мої думки, мама сказала: «Раніше його носила твоя бабуся — зробили на замовлення. Потім вона мені його подарувала. А я дарую тобі. Не загуби, він для нас із бабусею дуже коштовний».

Так я довідалася, що в моїй зовсім звичайній родині є справжня реліквія, па­м’ять про старовину. Зовсім як у кіно. «Треба розпитати бабусю!» — майнула в голові думка. Ледве я переступила поріг будинку маминих батьків, як бабуся, відразу помітивши в мене на безіменному пальці перстень, сказала: «Я так і знала, що твоя мати подарує його тобі. Правильно вона зробила». Бабусю не довелося ні про що розпитувати. Вона сама розповіла мені історію маминого подарунка. Вияв­ляється, цей перстень замовив для бабусі її батько, мій прадід, до її сімнадцятиліт- тя. Перстень хоч і срібний, але дуже тонкої ручної роботи, тому дорогий. Він був на бабусиній руці того дня, коли вона виходила заміж за мого діда і тоді, коли з’явилася на світ моя мама. «Цей перстень мені приніс щастя, — говорила бабу­ся, — уже через місяць після того, як тато подарував мені його, я зустріла твого дідуся. Потім ми одружилися, і в нас народилася донечка. Я завжди мріяла про дочку, і моя мрія збулася. От і вирішила подарувати перстень твоїй мамі, коли підросте, — може, й вона щасливою буде». Я здивувалася, як це моя бабуся, жінка сувора, несентиментальна, здатна з такою любов’ю розповідати про жіночу дріб­ничку. «Правда, — продовжувала розповідати бабуся, — у роки моєї молодості всякі прикраси вважалися розкішшю, а розкіш не була у шані. Коли я йшла на комсомольські збори, то знімала перстень, а вдома знову надівала. Усю роботу з ним робила. Матері твоїй в школу його носити я не дозволяла, але сказала, щоб на весілля наділа обов’язково. І вона наділа. От уже скільки років вони з твоїм бать­ком разом — я на них не намилуюся. Мама твоя теж дочку хотіла — і в неї тепер є ти. Так що ти перстеньок носи — щаслива будеш».

Подруги часто запитують мене, звідкіля в мене такий перстень. Я розповідаю їм усе, що почула від бабусі. «Щаслива ти, — кажуть вони мені, — якщо у вашій родині є такий талісман». Так, можливо, я щаслива. І щастя мені приносить мій перстень.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (08 Ноябрь 2017) | Просмотров: 13 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017