Понедельник, 22 Января 2018, 04:09
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 10
Гостей: 10
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

МоЕ ставлення до історії Тетяни Ларіної і Евгенія Онсгіна

Історія Онєгіна і Тетяни не казка з щасливим кінцем. Несхожа вона й на шек- спірівську трагедію, де герої стають жертвами обставин і гинуть у боротьбі з ними. Зате доля цих героїв дуже схожа на правду, на саме життя, де все і просто і складно одночасно. Історія взаємин Тетяни і Євгенія дуже проста. Єпочатку вона любить його, потім він її. Врешті обидва кохають, і обидва нещасливі. Протягом роману герої зустрічаються лише п’ять разів. Але кожна зустріч — подія, поворот у долі. Зустрівшись уперше, і Тетяна, і Онєгін «впізнали» одне одного. Про своє відчуття після першої зустрічі Тетяна пише в листі до Онєгіна. Онєгін теж помітив Тетяну. У його діалозі з Ленським під час повернення від Ларіних є кілька деталей, що говорять про це. «Єкажи: яка із них Тетяна? — чогось запитує Онєгін і дивується з вибору свого друга. — Невже ти закоханий у меншу?» Тетяна першою освідчу­ється Онєгіну й у відповідь одержує повчальну бесіду і мудру раду: «Учитесь панувать собою». Ніхто не може дорікнути Онєгіну в нешляхетності помислів і нерозумності його доводів. І кожний готовий «кинути камінь» у Тетяну. Не даре­мно Пушкін так захищає її від нападок читача. Але при цьому Тетяна гранично щира. її лист — прямий і сміливий учинок. А Онєгін лукавить перед собою: «Я вас люблю любов’ю брата і, може бути, ще ніжніш». Він зрозумів і оцінив і простоту Тетяни, і її розум, і чисту, полум^яну душу. Він усе помітив і все зрозумів у Тетяні. Але не все зрозумів у собі, його логічні доводи переконливі і бездоганні. Але це і є початок життєвої драми героїв.

Між першим і другим освідченням, де герої поміняються місцями, — ніби прикордонний стовп, — розлука після третьої зустрічі.(«Нещасною жертвою Лен­ський став»). Приводом для розлуки героїв могло стати що завгодно. Але розлука для закоханих — це завжди або іспит, або кара. Тут більше схоже на кару для Онєгіна (за легковажне убивство друга, за самовпевненість і гру з почуттями, з життям) і іспит для Тетяни. Після розлуки — нова зустріч і нове освідчення. Тепер почуття переповнюють Онєгіна. Він сам не може впоратися з ними. Розум і досвід програли двобій із справжнім почуттям, що до Онєгіна прийшло вперше. І Євге­ній радий цьому. Він живе чеканням щастя. Єама можливість кохати — незбагнен­не блаженство.

Нет, поминутно видеть вас,

Повсюду следовать за вами,

Ульїбку уст, движенье глаз Ловить влюбленньїми глазами...

Але Тетяна одружується з іншим, хоч Онєгіна вона, як і раніше, кохає. Вона не лукавить ні перед собою, ні перед Онєгіним. Але, як справжня російська геро­їня, вона не знає іншого шляху, крім вірності обов’язку і покірності долі.

Но я другому отдана;

Я буду век ему верна.

І знов обоє праві. І шкода обох. І, як і раніше, незрозуміло, чому так буває? Хоча Пушкін уее пояенив, уеіх захиетив, допоміг уеіх зрозуміти, але щаеливими зробити евоїх героїв не зміг. Хоча, знову ж, що таке щаетя? Можливо, два люблячі серця наприкінці роману — це не так уже й погано?

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (28 Ноября 2017) | Просмотров: 26 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2018