Понедельник, 22 Января 2018, 03:57
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 10
Гостей: 10
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Якби Ленського не було вбито на дуелі... (Роздуми про можливу долю героя)

Дохнула буря, цвет прекрасньїй Увял на утренней заре.

Потух огонь на алтаре!..

О. С. Пушкін

У романі О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін», як і в однойменній опері П. І. Чай- ковського, є дві найсильніші сцени, що вражають читача і глядача. Це остання зустріч Тетяни й Онєгіна і загибель Ленського на дуелі. На наших очах відбува­ються дві трагедії, з якими важко змиритися. Хочеться перегорнути сторінки і повернутися назад, туди, де Онєгін закоханий і щасливий знайденим сенсом жит­тя, надіями (майже як Ленський у свій час), а юний поет ще живий, і ніяких думок про дуелі, про смерть.

Зі смертю примиритися важко. Особливо, якщо гине молода людина,

В чьем сердце билось вдохновенье,

Вражда, надежда и любовь,

Играла жизнь, кипела кровь...

І гине не на бойовищі, коли важко уникнути смерті, коли в людини немає вибору, а безглуздо:

Во цвете радостньїх надежд,

Их не свершив еще для света.

Чуть из младенческих одежд,

Увял!

Що міг би зробити для світу Володимир Ленський, якби не був убитий на дуелі? Пушкін, прощаючись з Ленським, теж думав про його можливу долю: кра­сень, молодий, шанувальник Канта, поет.., він міг би згодом стати філософом, ученим, справжнім, серйозним поетом:

Бьіть может, он для блага мира Иль хоть для славьі бьіл рожден;

Его умолкнувшая лира Гремучий, непрерьівньїй звон В веках поднять могла.

Позта, бьіть может, на ступенях света Ждала вьісокая ступень.

Адже сам Пушкін теж колись писав романтичні вірші, був легковажний і запа­льний. Роки, досвід зробили б палкого юнака мудрішим, серйознішим... Він знай­шов би свій шлях у житті, зустрів би багатьох чудових, цікавих людей, свою справжню любов, жив би справжнім, а не книжковим життям.

А может бьіть и то: позта Обьїкновенньїй ждал удел.

Прошли бьі юношества лета:

В нем пьіл души бьі охладел...

Далі Пушкін малює для Ленського картину можливого звичайного життя, у якому б герой жив у селі, щасливий, безпечний, носив би халат, пив, їв, нудьгу­вав, товстів, поки помер би серед дітей, галасливих жінок і лікарів. Могло б бути і так. Його страждальницька тінь... понесла з собою святу таємницю...

Але як би там не було, якби не дуель — у Ленського попереду було б ціле життя. Як би воно не склалося, це краще за безглузду смерть у вісімнадцять років.

Позта память пронеслась Как дьім по небу голубому,

О нем два сердца, может бьіть,

Еще грустят...

Це Тетяна й Онєгін. їх теж щастя обмине. Але навряд чи вони хотіли б помі­нятися долею з Ленським.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (28 Ноября 2017) | Просмотров: 19 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2018