Понедельник, 22 Января 2018, 03:55
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 10
Гостей: 10
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

«Кайдашева сім’я» - зразок реалістичної соціально-побутової повісті

I.      Соціально-побутова повість «Кайдашева сім’я» — один із кращих творів світо­вої літератури.

(У творі реалістично відображено життя пореформеного села з усіма його супереч­ностями, породженими несправедливим суспільним ладом.)

II.     Зображення життя селянства, показ його приватновласницької психології.

1.     Омелько Кайдаш — втілення забобонності й затурканості селян.

(Кайдаш був добрим стельмахом, увесь вік тяжко працював. Родинні чвари і пияцтво зробили його безвольним, а тяжка праця — злим і егоїстичним. Одружившись, сини перестають слухати батька. Поступово Омелько пере­творюється на посміховисько в сім’ї, втрачає віру в краще життя.)

2.     Образ Кайдашихи — втілення рис сварливої, егоїстичної жінки. (Кайдашиха зверхньо ставиться до бідніших себе, бо замолоду «...довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства». Вона любляча мати, але дуже деспотична. Через її жорстокість і лицемірство у сім’ї були часті сварки й конфлікти. Ворогуючи з невістками, Кайдашиха потрапляє водночас і в смішне, і в трагічне становище.)

3.     Зображення представників молодшого покоління.

(Карно, Лаврін, їхні дружини теж живуть своїми егоїстичними інтересами. Образ Карпа наділений типовими рисами дрібного власника. На початку твору бачимо Лавріна веселим, красивим, жартівливим. Але в атмосфері дрібновласницьких інтересів він поступово втрачає всі ці риси. Контрастно змальовані образи Мотрі й Мелашки. Щоденна гризня, бійки зробили з Мотрі злу, сварливу, егоїстичну жінку. Мелашка довго не встря­вала у сварки та конфлікти, але поступово й вона починає втягуватися в сімейні чвари, разом з усіма воює за коня, порося, грушу. Образом Мелаш­ки автор показав, як отруйно впливає на людину дрібновласницьке середо­вище, як воно вбиває в людині кращі риси.)

III.      Використання комічного діалогу.

(І. Нечуй-Левицький широко використовує такий спосіб характеристики кру­гозору і мислення персонажів, як комічний діалог. Зустрічаються в повісті діа­логи, побудовані на фольклорних образах і витримані в гумористичному пла­ні, та діалоги, які наочно демонструють обмеженість кругозору персонажів, той примітивізм і убозтво психіки, які зростають на ґрунті дрібновласницького побуту та розрізненості селян.)

IV.     Оцінка повісті видатними людьми.

(Аналізуючи мовні особливості повісті, І. Франко писав, що «...се переважно буденна мова українського простолюдця, проста, без сліду афектації, але проте багата, колоритна...». А оцінюючи повість взагалі, відзначав, що вона «...з по­гляду на високоартистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства».)

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (28 Ноября 2017) | Просмотров: 26 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2018