Понедельник, 22 Января 2018, 04:09
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 9
Гостей: 9
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Образи борців за волю в поезіях П. Грабовського

П. А. Грабовський належить до тих письменників-борців, життя яких є при­кладом самовідданого служіння народові. В його творчості червоною ниткою вига­птуване поетичне уславлення мужності борців за волю.

Так, у вірші «Не раз ми ходили в дорогу» поет розкриває стійкість і незлам­ність революціонерів, що борються за волю і щасливе життя трудящих. Алегорич­ний образ дороги уособлює шлях людства до світлого майбутнього. П. Грабовський заявляє:

Не раз ми ходили в дорогу.

Не раз ми вертались до хати...

Займенник «ми» вказує на колективний характер боротьби. Поезія стверджує, що шлях борців до кінцевої мети важкий, тернистий, «мочений кров’ю та потом», і досягти свободи, кінцевої мети можна лише боротьбою.

Автор у вірші розповідає про готовність борців-революціонерів віддати все своє життя служінню народові:

Добробут народний та воля —

То наша найперша засада.

Оптимістичне звучання вірша ще раз підкреслює стійкість, незламність, віру в перемогу борців і разом із тим викликає захоплення у читача:

Ходім же, брати, та поможем Порвати якнайшвидше кайдани.

У багатьох його поезіях змальовується борець, особисті інтереси якого підпо­рядковані громадським. Він прагне діяти, беззавітно служити найсвятішим ідеалам людства. Поезія «Уперед» стверджує ідею поступального руху людини-борця, ідею прагнення людини до самовдосконалення і руху вперед.

Уперед проти зла однодумно,

Розверзлася ворожа юрба.

Не гадаймо прожити бездумно.

Бо життя — неминуча борба.

Вже замолоду майбутньому поетові хотілося піти на муки «за народ», «се була якась невіддільна потреба серця». Ставши на шлях революційної боротьби, продо­вжуючи її в умовах сибірського заслання, Грабовський на перше місце у своїй творчості висував кровно близький йому образ професіонального борця.

Таку людину-борця не можуть звернути з обраного шляху ніякі муки й пере- елідування. Борець знає, що щаетя, за яке він веде боротьбу, здобудуть тільки нащадки. Так у вірші «Думка тюремна» автор пише:

Потроху прийметьея наеіння.

Що розеівали навкруги,

Зроете міцніше покоління.

Що не подужають враги.

Шлях компроміеу, згоди з ворогом, каяття цілком неприйнятний для переко­наного борця, його шлях — продовження боротьби до кінця — до повного еоціа- льного й національного визволення народу.

Треба тільки знайти в еобі еили, волю, щоб перебороти морок реакції, вияви­тися дужчим за ворога. Ось тільки тоді «За годиною прокляття, мук, кайданів та крові» пройде жадане панство волі.

Але чи не найсильніше прозвучав гімн борцеві у вірші «Справжні герої».

Моя хвала живим, як і померлим.

Отим борцям за будуче Русі,

Тим страдникам за друзяків найпершим.

Що сяють нам у чарівній красі!

Мужній, стійкий характер месника змальовано у цій поезії. Йому автор проти­ставляє псевдогероїв, яких часто прославляли за криваві справи. Разом із тим П. Грабовський розвінчує рожеві барви «вигадки пустої», поетів, які в своїх творах уникали гострих проблем дійсності, яким усе сниться шалений «брязкіт кинутих шабель» козацького життя. Справжніми героями П. Грабовський вважав не цих романтичних козацьких героїв, а сучасників, людей, які своєю самовідданою, не­помітною працею борються «за будуче Русі». Саме цим героям поет співає хвалу:

Перед тими я стану на коліна.

Героям тим подяку я зложу!

Справжні герої — це узагальнений образ борців, які безстрашно йшли в народ в ім’я майбутнього. Мовностилістичні засоби, використані в поезії, підкреслюють значущість образу справжніх героїв: епітети — «трудівники незнані», «страдники найперші»; порівняння — «вік минув за працею, як днина»; метафори — справжні герої «здвигали мисль по селах, хуторах»; вони працювали, «сліпим братам торую­чи межу».

Справжні герої не бояться мук, страждання; їхня справа ніколи не загине. Гра­бовський вірив, що прийде той час, коли «окриють їх колись вінки немручі». Вірш сповнений оптимізму й віри в щасливе майбутнє. Треба лише вірити в щастя народу та міцніше стиснути руки, згуртуватися і вкупі виборювати свої права, по дорозі до волі. Уперед!

Уперед до завзятого бою За громадські та власні права.

Коли бути бажаєм собою.

Мрія справжніх героїв збулася. Народ України йшов довго і важко, з вірою і надією. Заповітна мрія багатьох поколінь здійснилась. Ми стали вільними. Наша держава незалежна, самостійна. Від кожного з нас залежить майбутнє України, а отже, і наше майбутнє. Тож давайте вірити і любити, вболівати і працювати, щоб наша рідна Україна була не тільки самостійною і незалежною, а й багатою, могут­ньою і щасливою державою. Вона варта цього, бо здійснилось одвічне прагнення багатьох поколінь борців — прийшла жадана воля.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (28 Ноября 2017) | Просмотров: 63 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2018