Понедельник, 22 Января 2018, 04:08
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 9
Гостей: 9
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Поетичний образ України у творах П. Грабовського

м\

Серед тих, хто боровся за майбутнє України, П. А. Грабовському належить особливе місце. Його подвижницьке життя, його поезія були віддані Україні, рід­ному народові — бо задля них він жив, боровся, творив і страждав. Відірваний від рідного краю (а нам відомо, що із тридцяти восьми років життя поет провів два­дцять років у тюрмах і на засланні), фізично недужий, поет зумів зберегти віру в справедливе діло борця за краще майбутнє України.

Образ України посідає виняткове місце в духовному світі й у поезії митця. В одному з листів до друзів поет писав, що, коли він опинився в Сибіру, тяжкий сум за Україною стис його серце, образ рідного краю снився йому ночами. У передсмертному листі до Б. Грінченка П. Грабовський пише з болем: «Незабаром сподіваюся смерті. України так і не побачу». Поет любив Україну синівською лю­бов’ю, тому образ її в творчості митця осмислюється крізь призму почуттів люди­ни, яка була далеко від рідного краю.

Україна для П. Грабовського — це насамперед її народ, його болі, радощі і страждання, минуле і майбутнє українців, природа рідного краю.

Поезія «До України» — це своєрідне звертання до рідного краю митця, який перебуває в сибірській реалії. Але створює образ України, долаючи, мов у казці, відстань і час, і постає перед уявою поета краса рідної землі. Віра в невмирущість краси рідної землі — така основна думка поезії.

Картини України, оповитої сумом, недолею, зображені й у поезії «О, яка ж ти сумна, Україно моя». Поет із болем констатує, що в рідному краї пригнічується, нівечиться усе краще в народі.

Грабовський звертається до своїх сучасників, намагаючись пробудити їх патрі­отичні почуття:

Українці, браття милі. Відгукніться, де ви є...

Митець закликає їх:

Вставайте, вкраїнці! Рушаймо без ляку!

До труду закликую вас.

Зганяли потроху батьки наші мряку.

То й нам поборотися час!

Про безправ’я народу, про заборону рідною мовою розмовляти, про позбав­лення історичної правди про наш народ із болем пише П. Грабовський:

Боже! Чи знайдеться край, так зрабований.

Як Україна, чи ні?

Люд наш цупкими кайданами скований.

Гине без світла на пні.

Боже! За віщо ж так рученьки зв’язано.

Його надії синам.

Що й розмовлять та писати заказано Рідною мовою нам?

Скільки питань, а хто ж повинен дати на них відповіді? Звичайно, ми, украї­нці, а тому потрібно, щоб кожен боровся за своє визволення і за визволення народу та країни:

Хай важка дорога.

Хай похмурі днини, —

Все роби, що мога.

На користь країни!

у поезіях «Народові українському», «Орли», «До України-Русі» поет закликає боротися за волю, тобто ідея незалежності України була основною в творчості ми­тця:

Бажав би я, мій рідний краю.

Щоб ти на волю здобувавсь.

У снігах далекого Сибіру митець вимріював національну незалежність своєї України, хоч розумів, що вже ніколи не побачить рідні краєвиди. А тому в поезії П. Грабовського з особливою емоційною силою звучить любов до рідного краю в кожному рядку:

Прощайте, садочки та рідні гаї.

Прощайте, кохані та милі мої

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (28 Ноября 2017) | Просмотров: 63 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2018