Суббота, 03 Декабрь 2016, 21:47
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 23
Гостей: 23
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Поема «Енеїда» І. П. Котляревського - високопатріотична епопея історичного минулого України

В образах Енея і троянців-героїв І. Котляревський змалював українських козаків-запорожців, завзятих, хоробрих, веселих і войовничих лицарів. Вони схо­жі на отих рєпінських козаків-запорожців, які пишуть листа турецькому султану. Засмаглі на сонці, овіяні вітрами далеких мандрів, сильні й міцні, як дуби, вони вміють міцно тримати в руках зброю, мужньо захищати свою батьківщину і влас­ну честь. А в перервах між битвами люблять поїсти, попити й розважитися.

Головним героєм поеми є троянське військо, не окрема людина чи бог, а люди виключно здорової і могутньої плоті, із здоровенними кулаками, із здатними пе­регризти будь-яку кістку зубами. Це люди неймовірної сили, у бій ідуть з великим бажанням перемогти, а у битві тільки й чути хруст вибитих зубів, тріск розколюва­них черепів, крик і лайка. Це пройдисвіти, босяки, для яких матеріальні цінності не мають ніякого значення. Але разом із тим вони герої, лицарі, які за товариша віддадуть свою кров до останку.

Такими самими лицарями-воїнами були й легендарні козаки, сильні, відваж­ні, невтомні у походах, яким перш за все потрібна воля, свобода. Це були люди, які могли голими руками взяти розпечене ядро і з гордим презирством ставили­ся до фізичного болю, сміялися у вічі ворогам, які намагалися тортурами злама­ти їхню волю.

Котляревський підсміюється з троянців та їхнього ватажка Енея:

Всі к ночі так перепилися.

Держались ледве на ногах;

І на ніч в город поплелися.

Які іти були в силах.

Еней в кирею замотався.

На задвірку хропти уклався.

Але сміх Котляревського хоча іноді й з ущипливою посмішкою, проте добро­душний і доброзичливий. Упродовж усього твору троянці та Еней залишаються жвавими гультяями, здатними до залицянь і горілки, а, коли треба, то й розсуд­ливими, суворими і хитрувато-дотепними. Вони вміють хвацько погуляти, здатні випити не одну сулію оковитої. На гостинах у Тура

Еней з своїми не дрімав.

І правда, гості доказали.

Що жить вони на світі знали.

Пили за жизнь — за упокой.

Пили здоров’я батька з сином,

І голь-голь-голь, мов клин за клином.

Кричать заставив на розстрой.

Письменник, хоч і подає образи Енея і троянців у гумористичному плані, про­те ніде не збивається на глузування з них, відчувається, що він милується своїми героями. Зі сторінок поеми вони постають привабливими. Троянці скріплені міц­ною дружбою, вище за яку нічого немає в світі. Вони свято бережуть лицарську честь, люблять батьківщину і навіть смерть зневажають в ім’я високих почуттів.

Особливо точно високий патріотичний дух письменник розкрив у образах юних героїв-воїнів Низа і Евріала. Обидва вони не троянці за походженням, але були «в службі вірні козаки». З історії відомо, що в Запорозькій Січі служили представники різних народів і народностей. Різними шляхами прийшовши в Січ, вони проймалися духом братерства запорожців, у боях виказували мужність і вір­ність ідеалам синів України.

Намір Низа і Евріала пробратися у ворожий стан і «каші наварити там» по­роджений високим патріотичним обов’язком. На умовляння Низа, щоб Евріал не ризикував своїм життям, бо є старенька мати «без сил і в бідності, слабая», — той відповідає:

...Де общеє добро в упадку.

Забудь отця, забудь і матку,

Лети повинность ісправлять;

Як ми Енею присягали.

Для його служби жизнь оддали,

Тепер не вільна в жизні мать.

Клятвою у вірній козацькій дружбі звучать слова Евріала:

Від тебе не одстану зроду,

З   тобою рад в огонь і в воду.

На сто смертей піду з тобой.

Евріал потрапив до рук ворогів. У цей час Низ «на вербу збирався» і міг би, причаївшись між широким гіллям, перечекати лихо. Але, побачивши, як вороги знущаються з його побратима, кинувся сам-один на зграю озброєних рутульців. Страху він не відчував, адже

Любов к отчизні де героїть.

Там сила вража не устоїть.

Там грудь сильніша од гармат.

Там жизнь — алтин, а смерть — копійка.

Там лицар — всякий парубійка.

Козак там чортові не брат.

В образах Низа та Евріала письменник змалював доблесних синів українсько­го народу, справжніх патріотів рідної землі. Такими самими постають перед нами й усі троянці-запорожці. Вони відважні, безстрашні, мужні відчайдухи, доблесні воїни і палкі патріоти.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (16 Май 2016) | Просмотров: 33 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016