Четверг, 08 Декабрь 2016, 02:07
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 4
Гостей: 4
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

«Кримські сонети» - світлі згадки поета про перебування в Україні і в Росії

За участь і організацію патріотичних товариств Міцкевича було вислано з Польщі. Він приїздить у Петербург і одразу ж знайомиться з майбутніми дека­бристами, які зустріли його дуже тепло і допомогли дістати призначення в Одесу, де він дев’ять місяців працював учителем в Рішельєвському ліцеї. Великий поль­ський поет поділяв погляди декабристів, якби не його від’їзд із Петербурга, то, найпевніше, розділив би їхню долю.

Перебуваючи в Одесі, Міцкевич цікавиться життям міста, а також україн­ською народною творчістю та історією. Тут виник задум створити цикл сонетів, написаних на основі вражень від Криму — «Сходу в мініатюрі». Ці сонети — не­величкі поетичні замальовки про природу Криму, але в кожному з них присутнє авторське «я».

Сонети Міцкевича відзначаються високими художніми якостями, в них пов­ністю проявилася краса польської мови. Про що б не писав поет: про морську бурю чи простори аккерманських степів, про безмовну красу Бахчисарая чи тишу кримської ночі, — завжди відчувається в його віршах прихований сум за Батьків­щиною. Сонети — це поетичний щоденник Міцкевича, сторінки якого овіяні су­мом, породженим згадками про простори рідних полів і лісів.

Увесь поетичний цикл відкриває сонет «Аккерманські степи». Прислухаючись до лету журавлів, до легкого шуму трав і квітів, поет мріє почути в чужих звуках поклик рідної Литви. Але чекання його марне, а вірш закінчується словами: «То в путь! — Ніхто не позове!»

Однак сум поета і м’яка меланхолія його творів має активний характер. Тому так часто в сонетах Міцкевича присутні такі художні образи: штормовий вітер, ко­рабель, що летить на хвилях, кінь, що мчить назустріч вітру. Вітрила на кораблі поет порівнює із знаменами; морський вітер — з воїном, який іде на штурм; хвилі, що б’ються об скелі, — з чудовиськами, які з небувалою відвагою і жорстокістю беруть штурмом кременистий берег.

у сонеті «Буря» відчувається шал вітру, який зносить вітрило, розбиває кермо, вириває канати зі слабких рук матросів. Хтось непритомніє, хтось востаннє обій­має друзів, хтось намагається молитвою відгородитися від смерті, і лише мандрів­ник сидить сам мовчки. Він думає про те, що люди щасливі, коли в смертний час їм є за що молитися, є з ким прощатися.

Читаючи сонети Міцкевича, дивуєшся, як тонко поет підмічає щось вічне і ве­личне у природі, у руїнах палацу грізного хана Гірея. Сонет № 6 «Бахчисарай» — це замальовка про плин часу, який зруйнував пишний будинок хана, де колись паші підпирали чолом кам’яні плити, де стояв трон слави, храм кохання, що зараз перетворився на вмістилище сарани й гадюк. Лише фонтан тихо ллє сльози, опла­куючи руїну. А наприкінці сонета три рядочки, у яких ліричний герой порівнює своє життя із символами слави, влади, кохання, торжества перемог сильних світу цього. Так, їм відводяться віки, а людському життю — короткі миті, але людина живе, а все те, що здавалося вічним, — зникло.

Сонети Міцкевича — це ліричні розповіді про те, що не вмирає. Кожен із нас може відшукати в них відповіді на питання, які завжди хвилювали, хвилюють і хвилюватимуть людей.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (16 Май 2016) | Просмотров: 41 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016