Воскресенье, 04 Декабрь 2016, 16:18
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 83
Гостей: 83
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Історична епоха в романі Пушкіна «Евгеній ОНЕГІН»

У сюжеті роману «Євгеній Онєгін» Пушкіна основним є зображення не жит­тєвих ситуацій і подій, а відтворення типових картин тодішнього життя і типо­вих персонажів. У творі постають саме типи, а не характери в точному розумінні цього слова.

Соціальним типом є центральний образ твору Євгеній Онєгін. Читач може не до кінця зрозуміти психологічні мотиви його вчинків, але через цей образ поет передає загальне, що трапляється в житті. Такий типаж зустрічався і зустрічається серед людей, деякі його риси ми можемо знайти і в собі.

Це тою чи іншою мірою стосується і характерів Ленського, Тетяни, Ольги. Розчарування і романтизм, тверезість поглядів і піднесеність — усе це прикмети тієї епохи.

Поряд із головними героями в романі є багато епізодичних персонажів, які на­повнюють твір живим життям і живою історією.

Перед читачем виникає багатоликий Петербург. Поет згадує улюбленицю театральної публіки велику актрису Єеменову, з якою автор героїчних траге­дій Озеров поділяв «...хвалу народну і сліз данину благородну». «Там вивів Ша- ховський їдкий своїх комедій жвавий рій» і балетмейстер «Дідло домігся слави», а ось «Осяяна, напівефірна, смичкові владному покірна, між німф, струнка і вог­няна, стоїть Істоміна», знаменита балерина, героїня багатьох романтичних іс­торій і дуелей. Поряд з ними «Фонвізін, бог сатири, і запозичливий Княжнін». Пушкін легко і невимушено веде читача із однієї сфери життя в іншу, від одно­го героя до другого.

Онєгін з театру «знов у путь, — вбрання до балу надягнуть», а перед читачем розгортається картина кабінету героя з безліччю хатніх речей різного призначен­ня. А ранком читач, немов і сам розбуджений барабанним стукотом, бачить куп­ця, а далі «візник чвалає, прудкий рознощик поспішає, із глеком остенка спі­шить»..., «І пекар, німець акуратний, у ковпаку, як і всякчас, вже відкривав свій васісдас». Це і жанрова, і історична картинка життя великого міста.

у другому розділі роману читач разом з Онєгіним потрапляє із Петербурга у глухий закуток селянської Росії:

Він у кімнаті оселився,

Де старожилець тих країв Весь вік з ключаркою сварився,

Дививсь у вікна й мух чавив.

Там, на дубовому помості Був стіл, диван, дві шафи прості.

Ніде чорнила й ні сліда.

Дуже характерною є розповідь про старшу Ларіну. Поет у цьому образі пока­зує поміщицю, яка

Спізнала досвідом великим.

Як волю взять над чоловіком Та самовладно управлять,

І стала жити-поживать.

Людей ганяла на роботу.

Солила про запас гриби.

Голила кріпакам лоби.

Бувала в банці щосуботи І наймичок навчилась бить —

Це все без мужа, самохіть.

Картини змінюють одна одну і перед читачем виникають і проходять нові ге­рої, які розкривають особливості історичної епохи. Роман нагадує фільм, який не тільки показує минуле реальне життя, а й примушує замислитися над багатьма питаннями, які ставить перед читачем геніальний поет.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (16 Май 2016) | Просмотров: 53 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016