Четверг, 08 Декабрь 2016, 02:09
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 4
Гостей: 4
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Печорін - не герой, а жертва свого часу

У творчості Лєрмонтова в другій половині 30-х років XIX століття чітко про­стежується співіснування бентежного романтизму і критичного реалізму. У романі «Герой нашого часу» безпощадний реалізм переважає. Лєрмонтов не хоче маску­вати свого героя, зображуючи його розчарованим ангелом чи бентежним відлюд­ником. Автор показує Печоріна реальною людиною, яка покалічена світським ви­хованням і відірвана від життя свого народу.

Усе, що його оточує, Печорін сприймає тверезо й критично. До людей свого кола він ставиться презирливо, адже добре бачить і розуміє їхні слабкості. Все, що трапляється на його життєвому шляху, він знищує. Печорін зневажає вищий світ, розбиває серця жінок, яких прив’язує до себе, насміхається з кохання. Сер­це Печоріна пусте й холодне. Ще в юності йому опротивіли всі задоволення, які можна отримати за гроші; його не тішить кохання світських красунь; до наук він охолов, від них не залежать ні щастя, ні слава; військова служба йому набрид­ла, бо він не бачив у ній смислу, а до небезпек швидко звик. Навіть чисте, світле кохання Бели теж швидко набридає, бо воно не задовольняє його пориви. А що це за пориви, Печорін не знає і сам. Він навіть не намагається кудись приклас­ти свою душевну силу, а тільки сміється з дурнів, плете інтриги, тривожить серця недосвідчених баришень, влазить у чужі сердечні справи, провокує дуель, показу­ючи відвагу в дрібницях.

Печоріна не можна залякати чи зупинити якимись заборонами. Правда, шкіра в нього м’яка, як у жінки, і рука аристократична, але він цією аристократичною рукою сіє смерть не гірше дикуна.

Лєрмонтов у романі нічого не говорить про минуле Печоріна. Уся увага письменника зосереджена на розкритті внутрішнього світу героя. Попри всю за­гадковість такого характеру, Печорін не криється від читача. Він не соромиться критично аналізувати свій душевний стан і свої вчинки. У бесіді з лікарем Вер- нером Печорін говорить: «Із життєвої бурі я виніс лише декілька ідей — і жодно­го почуття. Я давно живу не серцем, а головою. Я зважую, розбираю свої власні пристрасті і вчинки із суворою зацікавленістю, але без співчуття. У мені дві люди­ни: одна живе в повному розумінні цього слова, друга — мислить і засуджує її...»

Печорін — жертва часу, в якому він народився і жив. Такі люди в кінці XIX — на початку XX століття ставали багатими підприємцями, видатними банкірами, політиками чи революціонерами-екстремістами. У будь-якому разі зміна суспіль­ної формації потребувала людей розумних і дієвих. А в першій половині XIX сто­ліття із «печоріних» дуже часто виростали «обломови», які лише споглядали жит­тя з висоти своїх диванів. Вони перебісилися в молоді роки, у зрілому віці мріяли про якусь діяльність, нічого не робили, але й шкоди не завдавали. «Печоріни» від­ходили в небуття, щоб з’явитися на світі аж у XXI столітті.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (16 Май 2016) | Просмотров: 56 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016