Пятница, 09 Декабрь 2016, 13:33
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 28
Гостей: 28
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Ліричний вінок Гоголю

Образ Гоголя, його художній світ, місця, пов’язані з пам’яттю великого пись­менника — ось теми віршів про великого сина двох народів.

«О Гоголь, наш безсмертний Гоголь!» — вигукував Шевченко у своєму «Що­деннику». У листі до Варвари Рєпніної Тарас Григорович писав, що перед Гого­лем треба схиляти голову, як перед людиною, яка була обдарована найглибшим розумом і найніжнішою любов’ю до людей. «Гоголь — істинний знавець серця людського! Наймудріший філософ! І найкращий поет має схилятися перед ним, як перед людинолюбцем».

Ти смієшся, а я плачу.

Великий мій друже.

Так Шевченко писав у вірші «Гоголю», немов розподіляючи обов’язки, які на­клала на них історія.

Кожен із українських поетів бачить Гоголя по-своєму, але кожен митець нама­гається звірити великому співвітчизникові свої думи і сподівання. У філософській мініатюрі «Гоголь» Ліна Костенко пише:

І сум,

І жаль,

І висновки печальні.

І слово, непосильне для пера.

Душа пройшла всі стадії печалі.

Тепер уже сміятися пора.

Кожен момент життя і творчості Гоголя цікавив митців, змушував замислити­ся над причинами і наслідками вчинків великого письменника. Нерозгаданою та­ємницею залишається спалення геніального твору, другого тому «Мертвих душ». Поет С. Реп’ях сприймає це як вселенську катастрофу:

Горіло серце.

Голова горіла.

Аорти віть і кожен капіляр пеклися...

зайнялося кволе тіло...

І землю й небо обійняв пожар.

Палало все на морі і на суші, те гоготіння й досі не вгава...

Завжди з того,

хто палить «Мертві душі», згоря,

мов смолоскип, душа жива...

Вірші, звернені до Гоголя, дуже особисті, але в них відчутна дистанція, як між учнем і учителем, навіть у гумористичних творах. Б. Олійник у вірші «Великий Гоголю, наш отче і колега...» іронічно пише:

Що ж до ручки, то в мене навіть краща.

Ніж Ваше гусяче перо, колего.

Одне лише зосталось нам вчинить.

Щоб зовсім порівнятися:

Спалить, як Ви колись, усе, щоб не збулося.

І що б Ви думали, колего: не горить!

І.   Драч у вірші «До Гоголя» намагається розгадати одвічну таємницю:

...Який він був? І в чому таїна.

Що сам собі усе про нього втаюю.

Вночі він ближче, гірше — завидна.

Дмитро Павличко у вірші «Танець Гоголя в Римі» розповідає про випадок у Римі, куди Гоголь змушений був виїхати, рятуючись від переслідувань. Скучивши за рідними, за батьківщиною. Гоголь у глухому провулку раптом заспівав україн­ську пісню і пішов у танок:

Рясний гопак від площі Берберіні —

Душа клекоче, ллється через креш...

Ах, наче сестри, полохливі тіні На білосніжній мармуровій ріні Благають: не танцюй же так, бо вмреш!

Там, біля мармурового осердя. Імперій мертвих, що згубивсь їм лік. Танцює геній з надміру безсмертя. Танцює з горя Бог, і шкеребертя.

Від щастя йде нещасний чоловік.

Переосмислена творчість Гоголя допомагала народу вистояти у найгрізніші часи. Л. Первомайський у вірші «Спис Тараса» переніс героїв романтичної повісті «Тарас Бульба» в епоху війни з фашизмом:

— Чую, сину!

Гнів людський виходить з берегів,

Хоч загину, а звільню Вкраїну Від неситих, лютих ворогів.

Гоголь надихав і надихатиме нових митців на творчість. Величний світ письменника продовжує відтворюватися в ліриці сучасних поетів.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (16 Май 2016) | Просмотров: 66 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016