Пятница, 09 Декабрь 2016, 09:43
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 29
Гостей: 29
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Українська піснярка Маруся Чурай, або Сучасній естраді має бути соромно

Кожен, хто починає писати про відому українську піснярку Марусю Чурай, обов’язково оговориться, що чи дійсно існувала ця дівчина, чи вона тільки по­родження легенди і народної уяви, — досі не відомо. Як на мене, навіть якщо б Марусі Чурай не існувало, то її варто було б вигадати. Але вигадувати її не варто: існують навіть історичні документи, які підтверджуються факт існування цієї не­ймовірної постаті. Хоча відомості про її життя часто неповні і суперечливі.

Традиційно Марусі Чурай приписують кілька пісень. Серед них «Ой, не ходи, Грицю...», «Віють вітри, віють буйні», «Засвіт встали козаченьки», «Котилися вози з гори» та інші. Влаштовуємо просту перевірку: шукаємо ці тексти за першим ряд­ком в будь-якій пошуковій інтернет-системі. Не одне джерело маркує ці тексти як народні. Хіба не показник? І дійсно, тексти Марусі Чурай настільки живі та емоційні, що не дивно, що вони стали народними, а дівчину пам’ятають і досі як одну з найвидатніших піснярок українського народу, такого багатого на співи.

Життя Марусі Чурай склалось досить трагічно. Зрада коханого, смертний ви­рок (який, до речі, зберігся в одному з архівів), самотність, хвороба. Але ми не можемо стверджувати цього достеменно. Знаємо тільки, що своє життя вона зоб­ражувала у піснях. Знаємо, що в піснях вона зображувала життя всього народу. Просто й щиро, але від того якось навіть емоційніше, привабливіше. Багато хто з митців не залишився байдужим до цього образу: створено пісні, повісті, опери, навіть роман у віршах про Марусю Чурай. Кожен автор бачить її по-своєму, та й кожен, хто читає тексти її пісень, також бачить її по-своєму. Смерть Гриця (зрад­ливого коханого Марусі) можна інтерпретувати по-різному: Ліна Костенко у сво­єму романі у віршах зображує випадковість загибелі хлопця, багато джерел ствер­джують, що це була свідома чи несвідома помста дівчини. Пісні Марусі Чурай сповнені неймовірної щирості. Можливо, й твір про Марусю Чурай має бути без­межно щирим? Якщо так, варто зізнатись, що вчинок дівчини сприймається дещо неоднозначно. Кортить навіть засудити: кохання коханням, зрада зрадою, але ж це вбивство! Але засуджувати не варто. Кортить, але не варто. Гака моя думка.

Попри увесь трагізм життєвого шляху, у піснях Марусі Чурай відчувається душевна сила людини, яка не зупиняється перед труднощами, яка відчуває світ тоскно і гостро, але не ламається під тиском обставин, несправедливості. Мені так і уявляється талановита, закохана у життя дівчина, сповнена життєвої енергії й світла... Якби доля Марусі склалась інакше, чи створила б вона такі поетичні шедеври? Це питання відкрите. Недарма кажуть, що письменники, художники, поети, якщо стають щасливими в особистому, побутовому, матеріальному світі, припиняють створювати справжнє мистецтво. Хоча це питання також дискусій­не... Гак дивно складається іноді доля. Окрім обставин, які не залежали від са­мої дівчини і призвели до таких трагічних подій, своєрідна «іронія долі» переслі­дує її і після смерті. Наприклад, на місці, де відбувався суд над нею, встановлено пам’ятник не піснярці, а російському цареві Петру І, який відпочивав тут після Полтавської битви.

Що ще нам відомо про Марусю Чурай? Дати її життя — орієнтовно 1625— 1650 роки. За двадцять п’ять років ця дівчина зуміла увійти в історію нашого на­роду, стати справжньою легендою, навіть символом українства. Як на мене, факт існування такої особистості товстою лінією закреслює здобутки більшості виконав­ців усіх часів... Якби мені потрібно було написати біографію Марусі Чурай в худож­ньому стилі, я почав би з такої фрази: «Українська піснярка Маруся Чурай жила приблизно за чотири сторіччя до того, як пісня стала медійним продуктом. У тому далекому і не зовсім зрозумілому нам житті пісня була сповіддю душі, криком сер­ця, а не комерційним товаром, призначеним для фінансового успіху». Я, напевно, почав би з такої фрази. А взагалі-то, цією фразою можна й обмежитись.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (17 Октябрь 2016) | Просмотров: 24 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016