Пятница, 09 Декабрь 2016, 11:42
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 21
Гостей: 21
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Дума про Марусю Богуславку: давні події і вічна проблема вибору

Кожна людина прагне внутрішньої гармонії. Але навряд чи така гармонія до­сяжна. Часто трапляються ситуації, коли всередині особи точаться суперечки між розумом та серцем, між любов’ю до себе і альтруїзмом, між обов’язком перед батьківщиною й особистими інтересами. На жаль, не так часто люди виходять гідно з цієї ситуації.

Проблема вибору в найширшому розумінні — проблема насправді вічна. Не дивно, що навіть у найдавніших текстах народного епосу ця проблема також освітлена.

Народні думи — окремий особливий жанр. Це тексти, що виконувались речи­тативом під музичний акомпанемент. Шкода, що тепер мистецтво виконання дум не настільки поширено, як це було колись. І ми маємо змогу тільки читати текс­ти дум, а не слухати їх. Я можу тільки уявляти, яке враження справляли тужливі й протяжні рядки дум у живому виконання кобзаря, якщо таке сильне враження вони справляють навіть у друкованому вигляді.

Дивно й не дивно водночас, що настільки давній і простий текст містить гли­боку загальнолюдську проблематику й суто народну історію — все це водночас. І все же насправді вражає.

Дума про Марусю Богуславку — це твір водночас і про історичні події, і про складний вибір. Текст думи не оповідає про це, але ми можемо припустити, що за її вчинок Маруся буде покарана турецьким ханом, коли все розкриється. Це са­мопожертва? Так. І ще одне. Я кілька разів перечитав цю думу, перш ніж побачив одну важливу, як на мене, деталь: «...у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, бідних невольників». Сімсот. Я так яскраво уявляв собі, як сумнівалася дівчина: її вчинок небезпечний для неї самої, але ж те добро, яке вона зробить... Тепер я по­чинаю сумніватися і сам: чи правий я, коли домислюю і вигадую собі внутрішні сумніви. Навряд чи вони були, як тепер мені здається. У нашому сучасному жит­ті, на щастя, нам не знайомі такі проблеми, такі ситуації, вибір такого порядку. Але навіть у мирний час ми відчуваємо щось таке невимовне, що можна пафос­но назвати «голосом роду» або «голосом крові». Імовірно, щось подібне лунало і в душі Марусі, коли вона визволяла невільників, називаючи їх «братами». Сумні­ви? Навряд. Навряд чи в такій ситуації можна бути невпевненим у правильнос­ті своїх дій. Проблема вибору? Проблема обов’язку, морального, внутрішнього? Безумовно, так.

Символічно, що описані події відбуваються на Великдень. А ще, як не дивно, вчинок Марусі не виглядає «героїчним». Не шокує, не дивує, як усе героїчне. Це видається природнім, це суголосне, мабуть, кожному читачеві. Напевно, це резо­нує той самий «голос крові».

 

Маруся не повертається додому разом з визволеними, вона навіть просить пе­реказати її батькам, щоб не викупляли її з неволі:

Бо вже я потурчилась, побусурменилась Для роскоші турецької.

Для лакомства нещасного!

Я бачу в цьому не душевну силу усвідомити це, адже усвідомити про себе щось подібне, мабуть, непросто, і не відсутність душевної сили повернутись, втекти, бо­ротись. у цьому, як на мене, трагедія людини. Дивно, що, говорячи про цю думу, читачі найчастіше тільки підкреслюють сміливий, гідний поваги вчинок дівчини, але не звертають уваги на її особисту трагедію. Відірваність від власної землі і на­роду, якась приреченість жити в іншій вірі, на чужій землі... Ми не можемо цього зрозуміти через нетиповість ситуації для сучасності. Ми можемо хіба уявляти, що відчуває людина на місці Марусі. Але навіть уявляти такого не хочеться. І це — не повернутись — другий вибір. Мабуть, складніший, ніж перший. Шкода, що його не помічають, не звертають увагу на нього, не аналізують.

Насправді тексти народної творчості здаються мені невичерпними. Скільки б ти не перечитував таку просту за формою народну пісню, ти ніколи не помі­тиш усіх деталей, ніколи не збагнеш усіх нюансів тогочасної дійсності, тогочас­ного світосприйняття, ніколи не виокремиш всі питання, які стоять між рядка­ми. А тим бітьше — ніколи не зможеш дати собі відповіді на всі ті питання, які ховаються поміж рядків народних текстів. Тим цікавішою стає народна творчість. І дуже шкода, коли ці бездонні з точки зору змісту і краси тексти недооцінюють!

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (17 Октябрь 2016) | Просмотров: 13 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016